Злий раб, котрий говорив у своєму серці: “Мій пан запізнюється”, стверджував, що чекає Христа. Він був рабом, зовні відданим служінню Богові, однак у серці поступився сатані. ПДЦ 512.3
Він не зрікається відкрито істини, як безбожники, натомість своїм життям виказує настрій серця: Прихід Господа затримується. Самовпевненість робить його байдужим до власних вічних інтересів. Цей раб приймає принципи світу й пристосовується до його звичаїв та дій. У нього переважають світська гордість, егоїзм, амбіції. Боячись, що його брати виявляться вищими за нього, він починає зневажливо відгукуватися про їхню працю і ставить під сумнів їхні мотиви. У такий спосіб він б'є своїх товаришів. ПДЦ 512.4
Відсторонюючись від Божого народу, злий раб дедалі більше об'єднується з нечестивими. Він починає “їсти й пити з п'яницями”, згуртовуючись зі світськими людьми та запозичуючи їхній дух. Заколисаний у такий спосіб до стану гріховної безпеки, він переможений безпам'яттям, байдужістю й лінощами. ПДЦ 512.5
(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [101, 102]). ПДЦ 512.6