Go to full page →

Прощальне слово мужності й надії ПДЦ 534

Я не сподіваюся, що житиму довго. Моя праця майже завершена… Не думаю, що матиму більше свідчень для нашого народу. Наші мужі з тверезим розумом знають, що добре для підйому та збудування нашої справи. Але з Божою любов'ю в серці їм потрібно дедалі більше заглиблюватися в дослідження Божих істин. ПДЦ 534.6

(Основи християнської освіти, с. [547, 548]). ПДЦ 535.1

Переглядаючи нашу минулу історію, розмірковуючи над кожним кроком нашого шляху аж до нинішнього становища, я можу сказати: “Слава Богу!” Коли я бачу, що здійснив Господь, мене наповнюють здивування і впевненість у Христі як у нашому Вожді. Нам немає потреби боятися майбутнього, якщо тільки ми не забудемо той шлях, яким Господь провадив нас, та Його повчання в минулому. ПДЦ 535.2

(Нариси з життя Еллен Уайт, 196). ПДЦ 535.3