Слово Боже, як і характер його Божественного Автора, представляє таємниці, котрі ніколи повністю не осягнуть обмежені істоти. Воно спрямовує наш розум до Творця. Котрий живе “в неприступному світлі” (1 Тим. 6:16). Воно відкриває нам Його наміри, що охоплюють усі віки людської історії й остаточно здійсняться тільки в нескінченній вічності. Писання звертає нашу увагу на предмети безмежної глибини й важливості, пов'язані з владарюванням Бога й долею людини. Поява у світі гріха, утілення Христа, відродження, воскресіння та багато інших представлених у Біблії тем — це надто глибокі для людського розуму таємниці, щоб їх пояснити або навіть повністю збагнути. Однак Бог у Писанні дає нам достатньо доказів щодо його Божественного характеру, і ми не повинні сумніватися в Його Слові через те, що не можемо зрозуміти всіх таємниць Його провидіння. ПДЦ 123.5
Якби створеним істотам було можливо досягнути повного розуміння Бога та Його діянь, тоді вони не мали б подальшого відкриття істини, зростання в знаннях, поступу в розвитку розуму й серця. Бог уже не був би вищим, і люди, досягнувши межі знань і здобутків, зупинилися б у розвитку. Вдячні Богові за те, що це не так! Бог нескінченний, у Ньому “всі скарби премудрості й пізнання”. Люди можуть протягом усієї вічності досліджувати й вивчати, і все-таки ніколи не вичерпають скарбів Його мудрості, доброти й могутності. ПДЦ 124.1
Без керівництва Святого Духа ми постійно будемо схильні спотворювати Писання або ж хибно тлумачити їх. Можна багато читати Біблію, але без користі, а нерідко це буде шкідливо. Коли Слово Боже розгортають без благоговіння й молитви, коли думки й почуття не зосереджені на Богові або не перебувають у згоді з Його волею, тоді розум затьмарений сумнівами, а саме вивчення Біблії зміцнює скептицизм. Ворог має владу над думками та навіює хибні пояснення. ПДЦ 124.2
(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [699-705]). ПДЦ 124.3