Ми зобов'язані відкрити людям, що Христос, наш розп'ятий Спаситель, сильний дати їм вічне життя. Ми маємо показати їм, що Старий Завіт — воістину таке саме Євангеліє в прообразах й тінях, як і Новий Завіт у його силі об'явлення. Новий Завіт не представляє нову релігію, Старий Завіт не представляє релігію, яку має витіснити Новий Завіт — це лише прогрес і розкриття Старого Завіту. Авель вірив у Христа й воістину спасенний Його силою, як Петро або Павло. Безперечно, Енох був представником Христа так само, як і улюблений учень Іван. Енох ходив з Богом, і не стало його, бо забрав його Бог. Йому була довірена вістка про Другий прихід Христа. “Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих ангелів, щоб учинити суд над усіма” (Юди 14, 15). Проповідувана Енохом вістка та його переселення на Небо стали переконливим аргументом для всіх його сучасників. Метушалах і Ной могли успішно користуватися цим аргументом, доводячи, що праведні можуть бути переселені. ПДЦ 126.4
Бог, Котрий ходив з Енохом, — це наш Господь і Спаситель Ісус Христос. Тоді Він був світлом для світу так само, як є ним і тепер. Тодішні люди мали вчителів, здатних спрямувати їх на шлях життя, оскільки Ной та Енох були християнами. Євангеліє викладене й у постановах книги Левит. Нині, як і тоді, від людей вимагається беззастережний послух. Наскільки ж суттєво необхідно для нас розуміти важливість цього Слова! ПДЦ 127.1
Нас запитують: “У чому причина ‘голоду’ в Церкві?” Відповідь така: “Ми дозволяємо собі відволікатися від Слова. Якби Слово Боже споживали як їжу для душі, якби до нього ставилися з повагою й пошаною, не було б необхідності в численних і повторюваних свідченнях. Прості висловлювання Писання були б прийняті й виконані”. ПДЦ 127.2
(Свідчення для Церкви, т. 6, c. [392, 393]). ПДЦ 127.3