Він, маючи Божу природу… понизив Самого Себе… Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної (Филип. 2:6-8). ДББ 189.1
Щоб повністю усвідомити цінність спасіння, необхідно зрозуміти, чого воно коштувало. Через обмеженість уявлень про Христові страждання багато хто недооцінює велику роботу викуплення. Славний План спасіння людини зародився в глибинах безмежної любові Бога Отця. У цьому Божественному плані відображено пречудовий прояв Божої любові до грішного людського роду. Така любов, виявлена в дарі улюбленого Сина Божого, здивувала святих ангелів. “Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16). Наш Спаситель був сяйвом слави Свого Отця і точною подобою Його Особи. Він володів Божественною величчю, досконалістю та перевагою. Він був рівний Богові. “Тому що Бог уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота” (Колос. 1:19). ДББ 189.2
Христос добровільно пішов на смерть замість грішника, щоб людина життям послуху могла уникнути покарання за порушення Божого Закону (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 200, 201). ДББ 189.3
Ісус був величчю небес, улюбленим Володарем ангелів, які безмірно раділи, виконуючи Його волю. Він був одне з Богом, “Який у лоні Отця” (Івана 1:18), а втім, Христос не побажав бути рівним Богові, поки людина гине в гріху й нещасті. Він зійшов зі Свого престолу, залишив Свій вінець і царський скіпетр і зодягнув Свою Божественність у людське тіло. Він упокорив Себе до смерті, і смерті хресної, щоб людина отримала можливість сісти поруч із Ним на Його престолі. У Ньому ми маємо досконалий дар, нескінченну Жертву, всемогутнього Спасителя, Який може завжди спасати тих, хто через Нього приходить до Бога. З любов'ю приходить Він, щоб явити Отця, примирити людину з Богом, зробити її новим творінням, оновленим за образом Того, Хто створив її (Вибрані вісті. Т. 1. С. 321). ДББ 189.4
Наш Небесний Отець приніс безмежну жертву, віддавши Свого Сина на смерть за грішну людину. Ціна, сплачена за наше спасіння, дає нам високе уявлення про те, ким ми можемо стати через Христа (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 563). ДББ 190.1