Бо в чому Сам постраждав, будучи випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування (Євр. 2:18). ДББ 195.1
О, якби ми могли охопити значення слів “[Христос] постраждав, випробуваний” (Євр. 2:18)! Незважаючи на те, що Він був вільний від гріха, чисті почуття Його святої природи піддавалися невимовним стражданням, стикаючись із гріхом. Зіткнувшись віч-на-віч із головним відступником, Христос, навіть у людській природі, відсторонив ворога від Свого престолу. Христос жодною думкою не піддався силі спокуси (Біблійний коментар АСД. Т. 7. С. 927). ДББ 195.2
Яке ж видовище відкрилося небесам! Христос, Який не мав жодної плями гріха або скверни, прийняв нашу природу в її занепалому стані. Подібне приниження просто незбагненне для обмеженого людського розуму. Бог явився в тілі. Він упокорив Себе. Яка тема для роздумів, для глибоких і серйозних роздумів! Він, Велич небес, зійшов так низько, не втративши ні йоти Своєї гідності і слави! Він прирік себе на злидні та глибоке приниження серед людей. Заради нас Він став бідним, щоб ми збагатилися Його убозтвом (Вибрані вісті. Т. 1. С. 253). ДББ 195.3
Світ утратив свою первозданну красу й безтурботність, занурившись у загальне відступлення й моральне розтління, тому Ісусове життя було наповнене кропіткими, самовідданими зусиллями повернути людину до її першого стану й наділити її духом Божественної доброти та безкорисливої любові. Хоча Христос жив у цьому світі, Він був не від світу цього. Для Нього було постійною мукою стикатися з ворожнечею, розбещеністю і нечистотою, яку сатана приніс у цей світ, але Йому належало попрацювати над тим, щоб привести людину в згоду з Божественним планом, з'єднати Землю з Небом, і Він готовий був на будь-яку жертву заради досягнення цієї мети. Він “подібно до нас, був випробуваний у всьому” (Євр. 4:15). Сатана ж завжди був напоготові, на кожному кроці кидаючи на нього свої найлютіші спокуси; проте Він “не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його” (1 Петра 2:22, 23). Він був “випробуваний у всьому” і страждав відповідно до Своєї досконалості і Своєї святості. Однак князь темряви не знайшов у Ньому вади, жодна Його думка або почуття не відгукнулися на спокусу (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 421, 422). ДББ 195.4