Та живіть у любові, як і Христос полюбив нас і видав Себе за нас як дар і жертву Богові, як приємні пахощі (Ефес. 5:2). ДББ 205.5
Таке приношення дару життя за нас, щоб ми були такими, якими Він бажає нас бачити, — Його представниками, що розповсюджують аромат Його характеру, Його чистих думок, Його Божественних властивостей, виявлених у Його освяченому людському житті. Це потрібно для того, щоб інші побачили Христа в Його людській подобі й усвідомили дивовижний Божий задум, проявили бажання стати подібними до Христа — чистими, непорочними, цілком прийнятими Богом, котрі не мають плями, чи вади, чи чогось подібного (Біблійний коментар АСД. Т. 6. С. 1118). ДББ 205.6
Як ревно Христос звершував справу нашого спасіння! Яке посвячення виявило Його життя, коли Він прагнув наділити цінністю грішну людину, зараховуючи кожному грішникові, який кається та вірує, заслуги Своєї незаплямованої праведності! Як невтомно Він трудився! У храмі, синагозі, на вулицях міст, на ринковій площі, у майстерні, на березі моря, серед пагорбів Він проповідував Євангеліє і зцілював хворих. Він віддав усього Себе, щоб здійснити план викупної благодаті (У небесних оселях, c. [43]). ДББ 206.1
Христос віддав Своє знівечене тіло, щоб викупити Божу спадщину й дати людині ще один шанс. “Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (Євр. 7:25). Своїм бездоганним життям, Своєю покорою, Своєю смертю на Голгофському хресті Христос заступився за грішне людство. І тепер Вождь нашого спасіння заступається за нас не як простий прохач, а як Переможець, проголошуючи Свою перемогу. Його жертва — досконала; і як наш Заступник, Він здійснює взяте на Себе служіння, тримаючи перед Богом кадильницю, наповнену власними бездоганними заслугами, а також молитвами, покаянням і подяками Його народу. Цей ладан разом з ароматом Його праведності здіймається до Бога як любі пахощі. Ця жертва до вподоби Господеві, і Божественне прощення покриває всі переступи (Наочні уроки Христа, c. [156]). ДББ 206.2