Перевір мене, Господи, і випробуй мене (Псал. 26:2). ДББ 395.1
Господь приводить людей у такі місця, де Він може перевірити їхні моральні якості й відкрити спонукання і мотиви вчинків, щоб вони удосконалили гарні риси і позбулися поганих. Бог хоче, щоб Його слуги якнайкраще зрозуміли моральні спонукання своїх сердець. Саме тому Він часто допускає ситуації, коли в їхньому житті займається вогонь страждань, який очищує їхні душі… ДББ 395.2
Справжня чеснота прагне до цього очищувального вогню; якщо нам неприємно, коли Господь нас випробовує, отже, наше становище викликає серйозні побоювання. Бог очищає і переплавляє душі, у полум'ї печі шлаки й домішки назавжди відокремлюються від істинного срібла та золота християнського характеру. Ісус спостерігає за цією перевіркою. Він знає, що саме потрібно для такого очищення дорогоцінного металу, щоб він відображав яскраве світло Його Божественної любові (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 84, 85). ДББ 395.3
Я благаю вас, “випробовуйте себе самих, чи перебуваєте ви у вірі, пізнавайте себе” (2 Кор. 13:5). Аби зберігати в собі тепло і чистоту християнської любові, потрібно постійно підкріплятися Христовою благодаттю… ДББ 395.4
У цей час боротьби і випробувань нам потрібна підтримка та втіха, а їх ми можемо одержати тільки з принципів правди, із твердих релігійних переконань, з незмінної впевненості в любові Христа і з багатого досвіду пізнання Божественних істин. Ми зможемо досягти міри зрілості повноти Христа тільки завдяки постійному зростанню в благодаті (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 103, 105). ДББ 395.5
Характер християнина формується в горнилі випробування, а не в сприятливих обставинах. Неприйняття й опір спонукають послідовника Христа більше пильнувати та ревніше молитися до могутнього Помічника. Суворе випробування, перенесене завдяки Божій благодаті, розвиває терпіння, стійкість, а також глибоке постійне уповання на Бога. Тріумф християнської віри допомагає її послідовнику зносити страждати і залишатися сильним; упокорюватися і завдяки цьому перемагати; бути вбитим, однак жити; нести хрест і таким чином здобути вінець слави (Дії апостолів, c. [468]). ДББ 395.6