А хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне (Івана 4:14). ДББ 138.3
Хто намагається вгамувати свою спрагу із джерел цього світу, той питиме лише для того, щоб відчути спрагу знову. Скрізь є люди, які відчувають незадоволення. Вони жадають чогось, що може задовольнити потреби душі. Тільки Один може задовольнити це бажання. Потреба світу, “Бажання всіх народів” (Огія 2:7, згідно з оригіналом), — це Христос. Божественна благодать, яку лише Він може дати, — це ніби жива вода, яка очищає, відсвіжує й зміцнює душу. ДББ 138.4
Ісус не мав на увазі, що людині достатньо лише одного ковтка води життя. Той, хто скуштував від любові Христа, постійно прагнутиме її, але він не шукатиме нічого іншого. Багатство, слава, задоволення цього світу не приваблюють його. Постійне благання його серця: “Я потребую більше Тебе”. І Той, Хто відкриває душі її потребу, завжди готовий вгамувати її голод і спрагу. Усі людські ресурси та джерела існування вичерпаються. Чаші спорожніють, водоймища висохнуть, але наш Спаситель — це невичерпне Джерело. Ми можемо пити й знову пити і завжди знаходити свіжий запас. Той, у кому живе Христос, має в собі джерело благословення — “джерело води, що тече в життя вічне” (Івана 4:14). Із цього Джерела він може черпати силу і благодать, достатню для його потреб (Бажання віків, c. [187]). ДББ 138.5
Ця жінка [самарянка] демонструє, як діє практична віра в Христа. Кожен справжній учень Ісуса народився для Царства Божого як місіонер. Хто п'є живу воду, той сам стає джерелом життя. Отримувач стає роздавачем. Благодать Христа в душі подібна до джерела в пустелі, яке відсвіжує всіх та пробуджує в душах, що гинуть, бажання пити воду життя (Там само. С. 195). ДББ 139.1
Вода, про яку говорить Ісус, — це одкровення Його благодаті, Його Слово… Благодатна присутність Христа в Його Слові завжди говорить до душі, представляючи Його як потік живої води, що втамовує спрагу. Це наша перевага — мати живого, незмінного Спасителя. Він джерело духовної сили, що всередині нас, і Його вплив відображатиметься в словах і діях, відсвіжаючи все в межах сфери нашого впливу, відроджуючи в нас бажання і прагнення до сили, чистоти, святості, миру й радості, яка не приносить печалі. Це результат перебування Спасителя в нас (Біблійний коментар АСД. Т. 5. С. 1134). ДББ 139.2