Якби можна було підняти завісу, щоб батько з матір’ю побачили, як Бог оцінює виконану за день роботу, як Його всевидюще око порівнює працю одного й другого, то вони були б здивовані цим небесним відкриттям. Батько почав би оцінювати власну працю скромніше, тоді як мати отримала б завзяття й нові сили продовжувати свій труд мудро, наполег-ливо й терпляче. Тепер вона знає вартість праці. Якщо батько має справу з речами, котрі зникнуть і проминуть, мати мала справу з розвитком характеру й розуму дітей, працюючи не лише для дочасного життя, а й для вічності. (Християнська родина. С. 233). CChUk 210.1
Обов’язок батька щодо своїх дітей не можна перекладати на матір. Виконання нею власних обов’язків — достатнє навантаження. Лише працюючи в злагоді, батько й мати мо-жуть звершити доручену їм Богом працю. CChUk 210.2
Нехай батько не звільняє себе від участі у вихованні дітей як для цього життя, так і для вічності. Він має поділяти цю від-повідальність. Є зобов’язання для батька й матері. Якщо батьки бажають, щоб у дітях розвивалися такі якості, як любов і повага, то повинні виявляти їх у ставленні одне до одного. CChUk 210.3
Батько хлопчиків повинен встановити з ними тісний кон-такт, даючи їм перевагу скористатися його багатим життєвим досвідом, розмовляючи з ними з такою простотою й ніжністю, котрі привернуть їх до його серця. Він має показати їм, що завжди дбає про їхні інтереси й щастя. CChUk 210.4
Батько, котрий має синів, повинен зрозуміти: незалежно від його заняття й становища, він ніколи не повинен виявляти недбалість щодо душ, доручених його опіці. Він привів цих дітей на світ, тому відповідальний за них перед Богом; нехай робить усе можливе, щоб уберегти їх від гріховного впливу й лихого товариства. Нехай не залишає своїх невгамовних синів лише під опікою матері. Це буде для неї надто важким тягарем. Краще все влаштувати так, щоб задовольнити інтереси матері й дітей. Часом матері важко опанувати себе та мудро виховувати дітей. У такому разі батько мусить узяти на себе більше обов’ язків. Нехай докладе найрішучіших зусиль задля спасіння своїх дітей. (Християнська родина. С. 216-221). CChUk 210.5