Деякі батьки не зуміли дати дітям релігійного виховання, а також неуважні до їхнього навчання в школі. Однак ані тим, ані іншим не слід нехтувати. Розум дітей активний, і якщо він не зосереджується на фізичній праці та не зайнятий навчанням, то наражатиметься на поганий вплив. Батьки грішать, дозволяючи своїм дітям рости неуками. Батьки мають забезпечити дітей корисними й цікавими книгами, навчаючи їх працювати, виділяти час для фізичної праці, а також для читання і навчання. Батьки повинні прагнути розвивати мислення дітей і вдосконалювати їхні розумові здібності. Розум, залишений на самого себе, здебільшого нерозвинутий, низький, тілесний і розбещений. Сатана користується цією нагородою та виховує бездіяльний розум. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 398, 399). CChUk 282.1
Праця матері починається з немовляти. Їй треба підкоряти волю і норов дитини, навчати її послуху. Коли малюк підростає, не слід розслаблятися. Кожна мати повинна зна-ходити час переконувати дітей, виправляти їхні помилки, терпляче спрямовуючи на правильний шлях. Батькам-християнам слід знати, що вони наставляють і готують своїх дітей стати Божими дітьми. Вплив отриманих у дитинстві настанов і сформованого характеру позначається на всьому релігійному досвіді дітей. Якщо волю дитини в цей час не підкорити й не змусити її поступитися волі батьків, то засвоїти цю науку в подальші роки буде важко. Яка сувора битва, яка боротьба — упокорити волю, котра ніколи не підпорядковувалася вимогам Бога! Батьки, котрі нехтують цією важливою працею, припускаються великої помилки та грішать проти своїх нещасних дітей і проти Бога. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 390, 391). CChUk 282.2
Батьки, якщо ви не виховаєте своїх дітей, а це обов’язок від Бога, то повинні будете відповісти перед Ним за наслідки. Ці наслідки не обмежаться тільки вашими дітьми. Як один будяк, котрому дозволено рости в полі, приносить урожай за родом своїм, так і гріхи, які є наслідком вашої недбалості, погублять усіх, хто опиниться у сфері їхнього впливу. (Виховання дітей. С. 115). CChUk 282.3
Боже прокляття обов’язково спіткає невірних батьків. Вони не тільки сіють терня, яке буде ранити їх у цьому житті, але їм доведеться зіткнутися зі своєю невірністю, коли засяде небесний суд. Багато дітей стануть на суді, засудять батьків за те, що ті не стримували їх, та звинуватять їх у своїй загибелі. Хибне співчуття й сліпа любов змушують батьків виправдовувати вади своїх дітей, залишаючи їх невиправленими. Тому діти гинут ь, а їхня кров буде на невірних батьках. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 219). CChUk 283.1