Мені було показано, що богобоязливі батьки перед тим, як стримувати своїх дітей, повинні вивчити їхні темпераменти й характери й намагатися задовольнити їхні потреби. Деякі батьки уважно ставляться до земних потреб своїх дітей; вони сумлінно та з любов’ю доглядають за ними під час хвороби і вважають, що виконують свій обов’язок. Однак у цьому вони помиляються. Праця батьків тільки почалася. Їм треба подбати про потреби душі. Щоб застосувати належні засоби для зцілення пораненої душі, необхідне уміння. CChUk 286.2
Діти переживають не легші випробування і такі ж болісні, що й дорослі. Самі батьки не завжди мають однаковий настрій. Їхній розум часто буває збентеженим. Вони діють під впливом помилкових поглядів і почуттів. Сатана завдає ударів, і батьки піддаються його спокусам. Вони роздратовано розмовляють, що викликає гнів у дітей; а часом бувають прискіпливими, вимогливими, гнівливими. Бідні діти запозичують цей дух, а батьки не готові допомогти їм, оскільки самі є причиною біди. Іноді здається, що все робиться не так, як потрібно. Усюди панує дратівливість, усі почувають себе нещасними й безпорадними. Батьки перекладають вину на своїх бідних дітей, вважаючи їх неслухняними й непокірними, найгіршими дітьми на світі, тоді як причина неприємностей криється в них самих. CChUk 287.1
Деякі батьки через брак самовладання здіймають удома цілу бурю. Замість того щоб ласкаво просити дітей зробити те чи інше, вони сварливо наказують і водночас уже готові незаслужено дорікати їм. Батьки, таким ставленням до дітей ви губите їхню життєрадісність і прагнення. Вони виконують ваш наказ не з любові, а тому, що не наважуються чинити інакше. Їхнє серце не лежить до цієї роботи. Вона для них важка, нудна, безрадісна; через це вони часто забувають виконати всі ваші вказівки, що підсилює ваше роздратування, від чого дітям стає ще гірше. Причіпки продовжуються, дітям дорікають за погану поведінку. CChUk 287.2
Нехай діти не бачать вас похмурими. Якщо вони по-ступаються спокусі, а потім усвідомлюють свої помилки та розкаюються в них, прощайте дітей так великодушно, як сподіваєтеся бути прощеними Отцем Небесним. З любов’ю навчайте їх та прив’яжіть до ваших сердець. Це критичний час для дітей. Оточення впливатиме на них, намагаючись відірвати їх від вас, але ви маєте протистояти цьому. Навчайте дітей довіряти вам свої таємниці. Нехай вони розповідають вам на вухо про свої радощі й випробування. Заохочуючи дітей до цього, ви врятуєте їх від численних пасток, які сатана приготував для їхніх недосвідчених ніг. Не поводьтеся з ними завжди суворо, забуваючи про власне дитинство і про те, що вони лише діти. Не очікуйте від них досконалості, не намагайтеся відразу зробити їх дорослими чоловіками й жінками в поведінці. Інакше ви втратите доступ до сердець дітей та спонукаєте їх відчинити двері для шкідливого впливу інших людей, що отруюватиме їхній розум, перш ніж ви прокинетеся й усвідомите небезпеку, яка загрожує їм. (Свідчення для Церкви. Т. 1. С. 384-387). CChUk 287.3