Обряди хрещення й Вечері Господньої — це два монументальних стовпи, один з яких перебуває зовні, а другий — усередині Церкви. На цих обрядах Христос накреслив Ім’я істинного Бога. CChUk 438.1
Ісус зробив хрещення знаком входження в Його духовне Царство. Він поставив його певною умовою, з якою повинні погодитися всі, хто бажає, щоб їх визнавали як таких, котрі перебувають під владою Отця, Сина і Святого Духа. Перш ніж людина знайде пристановище в Церкві, перш ніж вона переступить поріг Божого духовного Царства, вона має отримати печать Божественного імені: «Господь — праведність наша» (Єрем. 23:6). CChUk 438.2
Хрещення — найурочистіше відречення від світу. Люди, котрі хрестяться в триєдине Ім’я Отця, Сина і Святого Духа від самого початку свого християнського життя, публічно заявляють, що залишили служіння сатані й стали членами царської сім’ї, дітьми Небесного Царя. Вони підкорилися повелінню: «Вийдіть з-поміж них і відділіться... і до нечистого не доторкайтеся”. І для них вико-нується обітниця: «Я прийму вас, і буду для вас Отцем, а ви будете для Мене синами й дочками, - каже Господь Вседер-житель!» (2 Кор. 6:17, 18). CChUk 438.3
Урочисті зобов’язання, які ми беремо на себе при хрещенні, охоплюють багато чого. В Ім’я Отця, Сина і Святого Духа ми поховані на подобу смерті Христової й підняті на подобу Його воскресіння, щоб жити новим життям. Наше життя має бути пов’язане із життям Христа. Відтепер віруючий повинен пам’ятати, що він посвячений Богові, Христу і Святому Духові. Усім світським міркуванням він має надати другорядне місце порівняно з цими новими стосунками. Він не житиме більше безтурботним, байдужим життям. Віруючий уклав завіт з Богом і помер для світу. Він повинен жити для Господа, використовувати для Нього всі довірені йому здібності, ніколи не забуваючи: на ньому стоїть Божа печать, що він підданий Царства Христа й учасник Божественної природи. Він має підкорити Богові все, що має і ким є, використовуючи всі свої дари на славу Його Імені. CChUk 439.1