Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Наочні уроки Христа

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    Значення притчі для юдейського народу

    Коли Христос розповідав притчу про багача і Лазаря, багато хто з юдейського народу перебував у такому ж жалюгідному стані, як і цей багач. Вони використовували Господні дари для власного задоволення, готуючи собі неминучий вирок: “Ти зважений на вазі і знайдений легеньким” (Дан.5:27). Багач був обдарований усіма земними й духовними благословеннями, проте відмовився співпрацювати з Богом у використанні цих благословень. Так сталося і з юдейською нацією. Господь зробив юдеїв хоронителями священної Істини. Він призначив їх доморядниками Своєї благодаті. Він дав їм усі духовні й дочасні переваги і закликав ділитися цими благословеннями з іншими. Їм були дані особливі настанови, як ставитися до своїх братів, що припустилися переступу, до чужинців у їхніх воротах та убогих серед них. Вони мали дбати не тільки про власні прибутки, але й, пам'ятаючи про нужденних, ділитися з ними. А Бог обіцяв благословити їх згідно з їхніми ділами любові й милосердя. Проте, подібно до того багача, вони не простягнули руку допомоги, аби задовольнити фізичні й духовні потреби страждаючого людства. Сповнені гордощів, вони вважали себе вибраним улюбленим народом Бога, однак не служили і не поклонялися Йому. Юдеї пов'язували своє спасіння з фактом, що були дітьми Авраама. “Ми є потомством Авраама”, — гордо заявляли вони (Івана 8:33). Коли ж надійшла криза, виявилося, що вони відокремилися від Бога і поклали свою надію на Авраама, ніби він був Богом.НУХ 183.2

    Христос палко бажав просвітити затьмарений розум юдейського народу. Він сказав до них: “Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові; нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, Яка сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив” (Івана 8:39—40).НУХ 184.1

    Христос не вважав людський родовід чимось важливим. Він навчав, що духовні узи мають перевагу над родинними. Юдеї пишалися своїм походженням від Авраама; але оскільки вони не чинили діл Авраама, їх не можна було вважати його правдивими дітьми. Лише ті, що виявляють духовну єдність з Авраамом, підкоряючись Божому голосу, є його справжніми нащадками. Хоч убогий Лазар належав до нижчого, на людський погляд, класу, Христос визнав його тим, кого Авраам прийняв би як найближчого друга.НУХ 184.2

    Багач, хоч і оточений усіма розкошами життя, був таким невігласом, що поставив Авраама на місце Бога. Якби він цінував свої високі привілеї, дозволивши Божому Духові здійснити перетворювальну роботу над його розумом і серцем, його доля склалася б зовсім інакше. Це стосується і народу, представником котрого він був. Якщо б юдеї відгукнулися на Божий заклик, їхнє майбутнє було б зовсім іншим. Вони б виявили справжню духовну проникливість. Бог намножив би їхні можливості, щоб вони послужили благословенням і світлом для всього світу. Однак юдеї настільки віддалилися від намірів Господа, що все їхнє життя було спотворене. Вони не використали своїх дарів як Божі управителі — згідно з Істиною та праведністю. Вічні цінності не привернули їхньої уваги, і результатом такої невірності стала загибель.НУХ 184.3

    Христос знав, що під час зруйнування Єрусалима юдеї згадають Його застереження. Так воно і було. Коли Єрусалим спіткало нещастя, коли люди терпіли голод і страждання, вони згадали ці слова Христа і зрозуміли притчу. Вони самі накликали на себе страждання, не бажаючи нести у світ дане Богом світло.НУХ 185.1

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents