Вплив

Життя Христа було постійно зростаючим безмежним впливом — впливом, котрий пов'язував Його з Богом та усією людською сім'єю. Через Христа Бог оточив людину таким впливом, який робить для неї неможливим жити винятково для себе. Кожний з нас пов'язаний зі своїми ближніми — частиною великого Божого цілого, тому маємо взаємні зобов'язання одне перед одним. Жодна людина не може бути незалежною від своїх ближніх, адже благополуччя кожного впливає на інших. Божа мета полягає в тому, аби кожний відчував себе потрібним іншим і намагався сприяти їхньому добробуту й щастю.НУХ 237.2

Кожна душа оточена власною атмосферою — це може бути атмосфера, заряджена життєдайною силою віри, мужності й надії, сповнена пахощів любові. Або ж це — важка холодна атмосфера похмурого незадоволення та самолюбства, отруєна смертоносним диханням виплеканого гріха. Своєю атмосферою ми свідомо або несвідомо впливаємо на кожну людину, котра вступає з нами в контакт.НУХ 237.3

Це накладає на нас відповідальність, від якої не можемо звільнитися. Наші слова, учинки, одяг, поведінка, навіть вираз обличчя — усе має вплив. Враження, котре ми таким чином справляємо, приводить до результатів — добрих чи поганих, — котрих ніхто не може зміряти. Кожний імпульс, який виходить від нас, — це посіяне насіння, що принесе свій плід. Це одна ланка в довгому ланцюгу подій людського життя, і ми не знаємо, як далеко він сягає. Якщо своїм прикладом ми допомагаємо іншим розвивати принципи добра, то даємо їм силу чинити добро. У свою чергу вони поширять такий же вплив на інших, а ті — ще на інших. І так через наш неусвідомлений вплив тисячі можуть одержати благословення.НУХ 238.1

Киньте камінчик в озеро, і одна за одною утворяться хвилі; число їх буде зростати, а коло — розширюватися, поки не досягне берега. Так і наш вплив. Навіть неусвідомлений і неконтрольований, він може стати для інших благословенням або прокляттям.НУХ 238.2

Характер — це сила. Мовчазне свідчення правдивого безкорисливого побожного життя справляє майже нездоланний вплив. Відкриваючи у своєму житті характер Христа, ми співпрацюємо з Ним у справі спасіння душ. І саме завдяки прояву Його характеру в нашому житті ми можемо співпрацювати з Ним. Чим ширша сфера нашого впливу, тим більше добра можемо робити. Коли люди, котрі називають себе Божими слугами, наслідуватимуть приклад Христа, впроваджуючи принципи Закону у своє щоденне життя, коли кожний їхній учинок свідчитиме, що вони люблять Бога понад усе і ближнього, як самих себе, — тоді Церква матиме силу пробудити світ.НУХ 238.3

Проте ніколи не слід забувати, що не меншою мірою вплив може бути силою до зла. Втратити власну душу — жахливо, але ще жахливіше — спричинити загибель інших душ. Страшно навіть припустити, що наш вплив може бути запахом смерті — на смерть, однак це можливо. Багато тих, що визнають себе збирачами для Христа, насправді відкидають від Нього. Ось чому Церква така слабка. Багато хто потурають духові критики й осудження. Висловлюючи підозру, заздрощі, незадоволення, вони підпорядковують себе сатані як його знаряддя. Перш ніж вони усвідомлять свою поведінку, ворог людський уже досяг через них своєї мети. Вплив зла вже діє, тінь уже кинута, стріли сатани вже поцілили у свою жертву. Сумнів, зневіра, відкрита безбожність охоплюють тих, котрі за інших обставин могли би прийняти Христа. Тим часом помічники сатани самовдоволено поглядають на тих, кого підштовхнули до скептицизму й озлобили проти докорів і благань. Вони лестять собі, що в порівнянні з цими душами є гідними та праведними. Вони не усвідомлюють, що ця трагічна руйнація душ — справа їхнього неприборканого язика й бунтівного серця. Ці спокушувані впали саме через їхній вплив.НУХ 238.4

Ось так легковажність, потурання самолюбству, безтурботність і байдужість так званих християн відводять багато душ з дороги життя. Багато таких християн боятимуться зустрітися на Божому суді з результатами свого впливу.НУХ 239.1

Лише завдяки Божій благодаті ми можемо правильно використовувати цей дар. Самі по собі не маємо нічого, що могло б справляти добрий вплив на інших. Якщо усвідомимо свою безпорадність і потребу в Божественній силі, то не будемо покладатися на себе. Ми не знаємо, які наслідки може принести день, година чи певний момент, тому ніколи не повинні починати дня, не довіривши наших шляхів Небесному Отцеві. Він доручив Своїм ангелам пильнувати над нами, і якщо ми станемо під їхній захист, тоді щоразу в час небезпеки вони будуть праворуч від нас. Коли нам загрожуватиме небезпека мимоволі стати джерелом недоброго впливу, ці ангели будуть поруч, спонукуючи нас обрати кращу лінію поведінки, добираючи для нас слова та скеровуючи наші дії. Таким чином, наш вплив може бути мовчазною неусвідомленою, але могутньою силою в наверненні інших до Христа й небесного світу.НУХ 239.2