Саме той, хто мав найменший дар, залишив свій талант невикористаним. Тут дано застереження усім, котрі вважають, що їхня незначна обдарованість звільняє їх від служіння Христу. Якби вони могли звершувати великі справи, з якою радістю узялися б за них; оскільки ж можуть служити лише в малому, то вважають своє неробство виправданим. І в цьому вони помиляються. Господь, розподіляючи дари, випробовує характер. Знехтувавши застосуванням свого таланту, раб виявив свою невірність. Якби він одержав п'ять талантів, то закопав би їх так само, як і той один. Недбале ставлення до одного таланту виявило, що він зневажав дари Неба.НУХ 251.2

“Вірний у найменшому — і у великому вірний” (Луки 16:10). Важливість малих справ часто недооцінюється саме через те, що вони малі, однак від них великою мірою залежить справжній порядок у житті. У християнському житті немає несуттєвих речей. Якщо ми недооцінюємо важливість малих справ, формуванню нашого характеру загрожуватиме небезпека.НУХ 251.3

“Несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий”. Виявляючи невірність навіть у найменших обов'язках, людина обкрадає свого Творця у служінні, яке має звершувати. Ця невірність відображається на ній самій. їй не вдається осягнути благодать, силу, твердість характеру, котрі можна здобути лише через цілковите підпорядкування Богові. Живучи окремо від Христа, така людина піддається спокусам сатани і припускається помилок у своїй роботі для Господа. Оскільки вона не керується вірними принципами в малому, їй важко коритися Богові й у великих справах, які вона вважає своїм особливим полем діяльності. Вади, виплекані у ставленні до життєвих дрібниць, переходять у більш важливі справи. Вона чинить за звичними для неї принципами. Таким чином, повторювані дії формують звички, звички формують характер, а характер визначає нашу дочасну та вічну долю.НУХ 251.4

Тільки завдяки вірності в малому душа може бути підготовлена вірно виконувати і більш відповідальні обов'язки. Бог привів Даниїла та його товаришів у середовище великих мужів Вавилону, щоб ці язичники могли познайомитися з принципами правдивої релігії. Живучи в оточенні ідолопоклонників, Даниїл мав представляти характер Бога. Яким чином він став гідним такого високого довір'я почесного становища? Саме вірність у малому зумовила напрямок усього його життя. Він шанував Бога в найменших обов'язках, і Господь співпрацював з ним. Даниїлові і його товаришам Бог дав “пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах” (Дан.1:17).НУХ 252.1

Подібно до того, як Бог покликав Даниїла свідчити про Нього у Вавилоні, сьогодні Він закликає і нас бути Його свідками в цьому світі. Він бажає, щоб ми відкривали людям принципи Його Царства як у найменших, так і великих життєвих справах.НУХ 252.2

У Своєму земному житті Христос виклав урок уважного ставлення до малих діл. На Його душі постійно лежав тягар відповідальності за велику справу викуплення. Коли Господь навчав і зціляв, усі сили Його розуму й тіла були вкрай напружені, однак Він помічав найпростіші дрібниці в житті і природі. За допомогою простих явищ природи Він ілюстрував величні істини Царства Божого у Своїх найбільш повчальних уроках. Він не залишав без уваги потреби най- скромніших зі Своїх слуг. Його вухо чуло кожний зойк про допомогу. Він відчував дотик нещасної жінки в натовпі, у Ньому знаходив відгук найслабший дотик віри. Коли Він підняв із мертвих дочку Яіра, то нагадав її батькам, що їй потрібно дати їсти. Своєю власною могутньою силою уставши з могили, Він не знехтував тим, щоб згорнути й акуратно покласти в належне місце Своє поховальне полотно.НУХ 252.3

Справа, до якої ми покликані як християни — співпрацювати з Христом задля спасіння душ. Здійснення цієї справи включено до умов укладеного нами з Ним завіту. Занедбати цю роботу — значить виявити невірність щодо Христа. Натомість для виконання цієї роботи ми маємо наслідувати Його приклад вірної, свідомої уваги до малих речей. У цьому — секрет успіху в кожній галузі християнської діяльності і впливу.НУХ 253.1

Господь бажає, щоб Його народ досягнув найвищого рівня успіху, аби прославити Бога тими здібностями, котрими Він прагне наділити його. Через Божу благодать нам дано все необхідне для того, щоб відкрити людям: ми діємо за кращими від тих планів, за котрими діє світ. Ми маємо показати перевагу в інтелекті, розумінні, майстерності та знанні, бо віримо в Бога та Його силу змінювати людські серця.НУХ 253.2

Але й тим, що не мають великих обдарувань, не потрібно засмучуватися. Нехай вони використають те, що мають, з вірністю пильнуючи над кожною слабкою стороною свого характеру, намагаючись з допомогою Божественної благодаті зробити її сильною. Кожний наш учинок необхідно здійснювати з вірністю і відданістю, розвиваючи ті якості, котрі допоможуть нам виконати роботу.НУХ 253.3

Звичка недбалого ставлення до обов'язку має бути рішуче переможена. Багато хто, посилаючись на забутливість, уважають її достатнім виправданням навіть для найбільших помилок. Але хіба вони не володіють, як і інші, інтелектуальними здібностями? Значить, їм потрібно тренувати свій розум, щоб запам'ятовувати необхідне. Забувати — гріх, гріх — бути забутливим. Якщо ви формуєте звичку недбалості, то можете занедбати спасіння власної душі і, врешті-решт, виявитися неготовими до Царства Божого.НУХ 253.4

Великі істини необхідно застосовувати і в малих справах. Практичну релігію слід запроваджувати в прості обов'язки щоденного життя. Найбільшим досягненням будь-якої людини є її здатність беззастережно коритися слову Господа.НУХ 253.5

Деякі вважають, що їхнє життя не приносить користі, оскільки їхня робота не пов'язана безпосередньо з релігійною діяльністю. Вони гадають, що нічого не роблять для розширення Божого Царства. Та це помилка. Якщо їхню роботу все одно хтось має виконувати, їм не слід картати себе за некорисність у великому Божому господарстві. Не можна ігнорувати навіть найскромніші обов'язки. Будь-яка чесна праця — благословення, і вірність у ній може стати підготовкою до більших обов'язків. Якою б простою не була робота, виконана для Бога в покорі серця, Він приймає її як найвище служіння. Жодна жертва, принесена від щирого серця і з радістю в душі, не вважається малою.НУХ 253.6

Де б ми не були, Христос велить нам брати на себе життєві обов'язки. Якщо це дім, беріться до праці охоче й серйозно, аби зробити його приємним місцем. Якщо ви мати, виховуйте дітей для Христа. Це така ж робота для Бога, як і робота проповідника за кафедрою. Якщо ви працюєте на кухні, намагайтеся стати досконалим кухарем. Готуйте їжу, яка була б здоровою, поживною й апетитною. Водночас, використовуючи найкращі продукти для приготування їжі, пам'ятайте: вам потрібно віддати свій розум найкращим думкам. Якщо ви займаєтесь обробкою землі або будь-якою іншою роботою, досягайте успіху у ваших сьогоденних обов'язках. Зосередьте свій розум на тому, що робите. У всій вашій праці представляйте Христа. Чиніть так, як чинив би Він на вашому місці.НУХ 254.1

Яким би малим не був ваш талант, Бог має для нього певне місце. Цей один талант, мудро використаний, виконає призначену для нього роботу. Виявляючи вірність у малих обов'язках, ми повинні працювати за принципом додавання, а Бог буде працювати для нас за принципом множення. Ці невеликі діла справлять найцінніший вплив у Його роботі. Нехай жива віра золотою ниткою проходить через виконання навіть найменших обов'язків. Тоді вся щоденна робота сприятиме християнському зростанню. Ви постійно будете дивитися на Ісуса. Любов до Нього додасть життєвих сил усьому, чим ви займаєтеся. Таким чином, через правильне використання наших талантів ми можемо з'єднатися золотим ланцюжком із вищим світом. Це і є правдиве освячення, бо освячення полягає в радісному виконанні щоденних обов'язків у досконалому послусі Божій волі.НУХ 254.2

Проте багато християн очікують, коли їм запропонують якусь велику справу. Не знайшовши собі достатньо відповідального заняття, аби задовольнити власні амбіції, вони нехтують старанним виконанням звичайних життєвий обов'язків. Ці обов'язки здаються їм нецікавими. День за днем вони пропускають сприятливі можливості, щоб показати свою вірність Богові. Поки вони чекають якоїсь великої роботи, життя минає, його мета не досягнута, його справа не виконана.НУХ 255.1

Таланти, намножені при використанні

Повернені таланти