Відібраний талант

Лінивому рабові був виголошений вирок: “Тож візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів”. Тут зображено не тільки нагороду під час останнього суду, а й поступовий процес відплати ще в цьому житті, що сталося й у випадку з вірними рабами. Як у фізичному, так і духовному світі кожна невикористана здібність чи сила буде слабнути й атрофуватися. Діяльність — закон життя, неробство — смерть. “Кожному дається виявлення Духа на спільну користь” (1Кор.12:7). Дари, застосовані для благословення інших, зростають. Натомість обмежені егоїстичним споживанням, вони зменшуються і, врешті-решт, їх забирають. Хто відмовляється ділитися одержаним, нарешті виявить, що йому вже нема чим ділитися. Він погодився на процес, який неминуче пригнічує і зрештою руйнує здібності душі.НУХ 258.2

Нехай ніхто не припускає, що може жити егоїстичним життям, а потім, послуживши власним інтересам, увійти в радість свого Пана. Такі люди не зможуть долучитися до радості безкорисливої любові. Вони будуть непридатні для життя в небесних дворах. Вони не спроможні оцінити чисту атмосферу любові, котрою сповнені Небеса. Голоси ангелів, музика їхніх арф не задовольнятимуть їх. Наука Небес буде для їхнього розуму загадкою.НУХ 258.3

Великого судного дня ті, хто не працював для Христа, а плив за течією, уникаючи будь-якої відповідальності, думаючи лише про себе і догоджаючи лише собі, будуть поставлені Суддею усієї Землі разом з тими, хто чинив зло. їх спіткає те саме засудження.НУХ 259.1

Багато з тих, що визнають себе християнами, нехтують Божими вимогами, однак не бачать в цьому нічого поганого. Вони знають, що богозневажники, убивці, перелюбники заслуговують покарання; що ж до них, то вони насолоджуються релігійним служінням. Вони люблять слухати проповідь Євангелія і тому вважають себе християнами. Хоч вони провели своє життя в турботах про себе, для них, як і для невірного раба із притчі, буде несподіванкою почути вирок: “Візьміть у нього талант”. Подібно до юдеїв, вони не зрозуміли, що радість від одержаних ними благословень полягає у використанні їх для інших.НУХ 259.2

Багато людей виправдовують своє байдуже ставлення до християнської діяльності, посилаючись на власну непридат- ність для цієї роботи. Та хіба Бог зробив їх такими невмілими? Ні, ніколи. Ця нездатність виробилася внаслідок їхньої бездіяльності і закорінилася відповідно до їхнього вільного вибору. Уже зараз у своїх серцях вони усвідомлюють результат вироку: “Візьміть у нього талант”. Постійне нехтування розвитком талантів пригасило вплив на них Святого Духа, єдиного джерела світла. Вирок: “А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву”, — ставить печатку Неба на той вибір, який вони зробили для вічності.НУХ 259.3