Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Наочні уроки Христа

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    Розділ 17. “Залиш її ще цього року”

    Луки 13:1—9

    У Своїх повчаннях Христос поєднував запрошення милості із попередженням про суд. “Людський Син прийшов, — сказав Він, — не губити людські душі, а спасати їх” (Луки 9:55). “Бо не послав Бог Свого Сина у світ, щоб судити світ, але щоб через Нього спасти світ” (Івана 3:17). У притчі про безплідну смоківницю зображена Божественна місія милосердя в нерозривному зв'язку з Його справедливістю і судом.НУХ 143.1

    Христос попереджав людей про наближення Божого Царства, різко докоряючи їхні незнання та байдужість. Ознаки неба, що провіщали погоду, вони читали швидко, а ознак часу, які ясно вказували на Його місію, не розпізнавали.НУХ 143.2

    Як тоді, так і сьогодні люди схильні вважати, що вони є улюбленцями Небес, а вістка докору стосується інших. Слухачі Ісуса розповіли Йому про подію, яка викликала в той час велике збудження. Деякі із заходів Понтія Пилата, правителя Юдеї, були образливими для народу. В Єрусалимі виникли народні заворушення, і Пилат намагався придушити їх силою. В одній із сутичок його солдати вдерлися на територію храму і вбили деяких галилейських паломників саме під час жертвоприношення. Євреї вважали це нещастя здійсненням суду над потерпілими за їхні гріхи і розповідали про цей акт насильства з прихованим задоволенням. Вони вважали: їхня щаслива доля доводила, що вони набагато кращі і тому заслуговують більшої прихильності Бога, ніж ці галилейці. Вони сподівалися почути від Ісуса слова осуду тих людей, не сумніваючись, що вони цілком заслужили це покарання.НУХ 143.3

    Учні Христа не відважувалися висловлювати свої ідеї, доки не почують думку Вчителя. Адже Він дав їм певні уроки щодо осудження інших людей та визначення міри покарання згідно з їхнім обмеженим людським судом. Однак вони чекали, що Христос засудить цих людей як грішників, гірших за інших. Як же їх здивувала Його відповідь!НУХ 144.1

    Звертаючись до натовпу, Спаситель сказав: “Чи ви думаєте, що ці галилейці, що так постраждали, були більш грішні від інших галилейців? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете”. Це страшне нещастя повинно було б упокорити серця людей і спонукати їх до покаяння в гріхах. Насувалася буря відплати, яка невдовзі мала здійнятися над усіма, що не знайшли сховища у Христі.НУХ 144.2

    Коли Ісус розмовляв з учнями й народом, Він пророчим поглядом дивився в майбутнє і бачив Єрусалим в облозі ворожих армій. Він чув важкі кроки маршу ворогів, що насувалися на вибране місто, і бачив тисячі загиблих в облозі. Подібно до згаданих галилейців, багато євреїв були вбиті у дворах храму саме під час обряду жертвоприношення. Нещастя, що спіткало окремих людей, було Божим попередженням для всього так само винного народу. “Якщо не покаєтеся, — сказав Ісус, — то всі так само загинете”. Ще на короткий час їхній день випробування затримувався. Вони ще мали час зрозуміти, що потрібно для їхнього миру.НУХ 144.3

    “Один чоловік мав у своєму винограднику смоківницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов. І сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, — нащо землю даремно займає?”НУХ 144.4

    Слухачі Христа не могли не зрозуміти, кого стосувалися ці слова. Давид оспівував Ізраїль як виноградну лозу, перенесену з Єгипту. Ісая писав: “Бо виноградник Господа Сава- ота — то Ізраїлів дім, а муж Юди — коханий Його саджанець” (Ісаї 5:7). Покоління, до якого прийшов Спаситель, було зображене смоківницею в Господньому винограднику, оточеною Його особливою турботою і благословеннями.НУХ 144.5

    Божа мета щодо Його народу, славні можливості, що відкривалися перед ним, зображені в прекрасних словах: “І будуть їх звати дубами праведності, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!” (Ісаї 61:3). Помираючий Яків під натхненням Святого Духа сказав про свого улюбленого сина: “Йосип — вітка родюча, вітка родюча над джерелом, її віття по муру спинається”. І він продовжує: “Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить” (Буття 49:22, 25). Отже, Бог насадив Ізраїль як добру виноградну лозу біля джерел життя. Його виноградник ріс “на плодючому версі гори”. “І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив” (Ісаї 5:1—2).НУХ 145.1

    “І чекав, що родитиме він виноград, — та він уродив дикі ягоди!” (Ісаї 5:2). Люди за днів Христа більше виставляли напоказ своє благочестя, ніж юдеї минулих віків, проте їм більшою мірою бракувало чудових плодів Божого Духа. Дорогоцінні риси характеру, які зробили життя Йосипа таким прекрасним і запашним, були відсутні в характері єврейського народу.НУХ 145.2

    Бог через Свого Сина шукав плоду в них, але не знайшов. Ізраїль даремно займав землю. Саме його існування було прокляттям, бо він займав місце у винограднику, де могло б рости плодюче дерево. Таким чином, Ізраїль позбавляв світ тих благословень, які Бог бажав дати йому. Ізраїльтяни неправильно представляли Бога серед інших народів. Вони не тільки не приносили жодної користі, але й були явною перешкодою. Їхня релігія великою мірою була неправильною і несла загибель замість спасіння.НУХ 145.3

    У притчі виноградар не сперечається з рішенням господаря зрубати дерево, якщо воно не приносить плоду, однак він знає і поділяє зацікавленість господаря в цьому безплідному дереві. Ніщо не може принести йому більшої радості, ніж бачити, що це дерево росте і плодоносить. Виноградар відгукується на бажання господаря словами: “Пане, залиши її ще цього року, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною, то, може, наступного року зродить плід”.НУХ 145.4

    Садівник не відмовляється доглядати за цією малообіцяючою рослиною. Він готовий ще більше турбуватися про неї. Він створить для неї найсприятливіше середовище і приділить їй якнайбільше уваги.НУХ 146.1

    Господар та виноградник єдині у своїй турботі про смоківницю. Подібно до цього Отець і Син були єдині у Своїй любові до вибраного народу. Христос говорив Своїм слухачам, що їм будуть дані постійно зростаючі можливості. У їхньому розпорядженні будуть усі засоби, на котрі тільки здатна Божа любов, аби вони могли стати деревами праведності, що приносять плоди для благословення світу.НУХ 146.2

    У притчі Ісус не говорить про результати праці виноградаря. На цьому Його оповідь обривається. Завершувати її доручено поколінню, котре слухало слова Христа. Цьому поколінню було дане серйозне застереження: “… а коли ні, зрубаєш її!” Чи буде винесено остаточний вирок, — залежало від самих людей. День гніву наближався. Серед нещасть, які вже спіткали Ізраїль, Господар винограднику милостиво попереджав Свій народ про загибель безплідного дерева.НУХ 146.3

    Це застереження продовжує звучати і сьогодні для нашого покоління. О, безтурботне серце, можливо, ти безплідне дерево в Господньому винограднику? Чи будуть незабаром проголошені слова вироку і для тебе? Як довго ти одержуєш дари від Бога? Як довго Він піклувався про тебе і чекав на відгук любові? Зростаючи в Його винограднику під дбайливою опікою Садівника, якими перевагами ти володієш! Як часто ніжна вістка Євангелія торкалася твого серця! Ти носиш ім'я Христа, формально є членом церкви, Його тіла, однак усвідомлюєш, що не маєш живого зв'язку з великим Серцем любові. Потік Його життя не протікає через тебе. Прекрасні риси Його характеру, “плоди Духа”, не виявляються у твоєму житті.НУХ 146.4

    Безплідне дерево одержує дощ, сонячне тепло і світло, про нього дбає садівник. Воно живиться соками землі. Однак його безплідне гілля лише затемнює ґрунт, так що плодоносні рослини не можуть рости в його затінку. Так і Божі дари, котрими Він щедро тебе наділив, не приносять благословення світові. Ти позбавляєш людей тих благ, які могли б їм належати, якби не ти.НУХ 147.1

    Ти усвідомлюєш, хоч і не зовсім ясно, що даремно займаєш землю. Однак у Своїй великій милості Бог не зрубав тебе. Він не дивиться на тебе холодним поглядом. Він не відвертається байдуже від тебе і не залишає тебе на загибель. Дивлячись на тебе, Він плаче, як плакав багато віків тому над Ізраїлем: “Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю?… Не вчиню жару гніву свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина” (Осії 11:8—9). Милосердний Спаситель говорить про тебе: “Залиши її ще цього року, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною”.НУХ 147.2

    З якою невтомною любов'ю Христос служив Ізраїлеві під час цього додаткового випробувального періоду! На хресті Він молився: “Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять!” (Луки 23:34). Після Його вознесіння Євангеліє проповідувалося спочатку в Єрусалимі. Там був злитий Святий Дух. Там перша євангельська Церква виявила силу воскреслого Спасителя. Там Степан — “його обличчя було подібне до обличчя ангела” (Дії 6:15) — проголосив своє свідчення і віддав своє життя. Усе, що тільки могло дати Небо, було дароване Ізраїльському народові. “Що ще можна вчинити було для Мого виноградника, — запитує Христос, — але Я не зробив того в ньому?” (Ісаї 5:4). Так і для тебе Його турбота і праця не зменшуються, а зростають. Він усе ще говорить: “Я Господь, його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі” (Ісаї 27:3).НУХ 147.3

    “Може, наступного року зродить плід, а коли ні” — якщо серце не відгукується на Божественну турботу, воно кам'яніє, аж поки не втрачає чутливості до впливу Святого Духа. А тоді дається наказ: “Зрубай її, — нащо землю даремно займає?”НУХ 147.4

    Сьогодні Він запрошує тебе: “Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого… Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх… Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван… Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград… З Мене знайдений буде твій плід” (Осії 14:2).НУХ 148.1

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents