“А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри” (Матв.6:5)

У фарисеїв були встановлені певні години для молитви, і як це часто траплялося, перебуваючи в цей час поза домом, вони зупинялися на вулицях або на базарі посеред багатолюдного натовпу і голосно виголошували свої завчені молитви. Таке вшанування Бога лише для власної слави Ісус безпощадно засудив. Однак Він не заперечував молитви на людях і Сам молився зі Своїми учнями в присутності величезного натовпу. Але Він навчав, що особиста молитва не повинна бути оприлюднена. Ми мусимо звертатися до Бога в своїх молитвах насамоті, і ніяке людське вухо не повинно чути її. “Коли молишся, увійди у свою кімнату…”. Отже, визначте собі місце для молитов. Ісус мав улюблені місця для спілкування з Богом, і так повинно бути в нас. Частіше відвідуйте таке місце, яким би скромним воно не було, щоб більше перебувати наодинці з Богом.НПЩЖ 65.1

“Молися Отцеві твоєму, Котрий в тайні”. В ім'я Ісуса ми можемо з дитячою довірою прийти в присутність Божу, не потребуючи жодного посередника. Через Ісуса ми відкриваємо наші серця Богові, Який знає і любить нас.НПЩЖ 65.2

У потаємному місці, де ніхто, крім Бога, нас не бачить і не чує, ми можемо звірити милостивому Отцеві найпотаємніші бажання. На самоті, коли душа затихне перед Богом, до серця промовлятиме Голос, Який завжди відгукується на поклик людської нужди.НПЩЖ 65.3

“Господь бо повний співчуття і милосердя” (Яков.5:11). З невтомною любов'ю Він готовий вислухати визнання грішників і прийняти їхнє розкаяння. Він чекає від нас вдячності, як мати чекає вдячної посмішки від улюбленої дитини. Він бажає, щоб ми зрозуміли, якою гарячою й ніжною є Його прихильність до людей. Він закликає принести до Нього свої тягарі, щоб Він полегшив наше горе Своєю любов'ю, зцілив рани, зміцнив немічних, заполонив Собою нашу порожнечу. Жодна людина, яка зверталася до Нього, не залишилась розчарованою. “Приглядайтесь до Нього — й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя” (Псал.34:5).НПЩЖ 65.4

Хто шукає Бога, на самоті відкриваючи перед Ним свої потреби і прохаючи від Нього допомоги, не даремно кличе до Нього. “Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”. Якщо Христос є нашим повсякденним Супутником, ми відчуємо себе в оточенні сил невидимого світу; споглядаючи на Ісуса, ми станемо подібними до Нього.НПЩЖ 65.5

Дивлячись на Христа, людина змінюється, стає лагідною, благородною і гідною Царства Небесного. Внаслідок спілкування і дружби з Господом вона зростає в чистоті, святості, щирості, досягає мудрості в молитві. Бог виховує нас, і про це свідчить наша старанність та завзяття.НПЩЖ 66.1

Душа, яка щоденно в молитві просить у Бога допомоги, підтримки й сили, зазнає благородних поривань, осягне розуміння істини й обов'язку, виявить шляхетні спонукання у вчинках і відчуватиме постійну спрагу і голод праведності. Підтримуючи зв'язок з Богом, ми зможемо, спілкуючись з іншими людьми, передати їм світло, мир і спокій, котрі панують у наших серцях. Сила, отримана в молитві, робить душу вдумливою та серйозною, допомагає виконувати щоденні обов'язки і за будь-яких обставин зберігати дух миру.НПЩЖ 66.2

Якщо ми наблизимося до Бога, то Він вкладе в наші вуста слова для прославлення Його імені. Він навчить нас ангельських пісень вдячності нашому Небесному Отцеві. Світло та любов Спасителя, Який перебуває в нас, будуть явлені в кожному нашому вчинку. Хто живе вірою в Сина Божого, не буде виведений з рівноваги неприємностями, які приходять ззовні.НПЩЖ 66.3