Розділ 25. Турбота про дітей, які перебувають у злиднях
Осиротілі діти. Не один батько, який помер у вірі, що спирається на вічну Божу обітницю, залишив дорогих йому людей з повною впевненістю, що Господь потурбується про них. Як же Господь піклується про тих, що зазнали тяжкої втрати? Він не творить чудес, посилаючи їм манну з небес і не наказує крукам годувати їх; але Він творить диво у людських серцях, усуваючи з душі егоїзм і відкриваючи джерела доброти й щедрості. Він випробовує любов тих, котрі називають себе Його послідовниками, довіряючи їхній милості та ласці нещасних і осиротілих.ХР 132.1
Нехай ті, що мають Божу любов, відкриють свої серця й оселі, приймаючи таких дітей. Існує велике поле корисної діяльності для всіх, хто бажає працювати для Господа, піклуючись про дітей і молодь, позбавлену батьківської опіки й ніжного впливу християнської родини. Багато хто з них успадкував лихі риси характеру, і якщо вони не отримають належного виховання, то потраплять до товариства, яке призведе до розпусти і злочинів. Таким дітям слід створювати сприятливі умови для формування позитивних рис характеру. Нехай вони стануть дітьми Божими1Свідоцтва для Церкви, т. 6, c. [281-282].ХР 132.2
Обов'язок Церкви. Діти, які залишилися без батьків і матерів, доручаються Церкві. Христос звертається до Своїх послідовників: “Прийміть цих бідних дітей, виховуйте їх для Мене і отримаєте свою нагороду”. Я бачила, що в таких ситуаціях виявляється багато самолюбства. Деякі, не вбачаючи особистої користі в усиновленні сиріт, відвертаються і кажуть: “Ні!” Їх, мабуть, не цікавить і не турбує, спасуться ці діти, чи загинуть. Вони вважають, що це не їхня справа і повторюють слова Каїна: “Хіба я сторож своєму братові?” Такі люди не бажають ускладнювати собі життя і чимось жертвувати задля сиріт, а тому байдуже штовхають їх в обійми світу, котрий інколи з більшим бажанням приймає їх, аніж так звані християни. Дня Господнього дадуть Йому відповідь люди, яким небо давало змогу спасти сиріт, але вони знаходили виправдання своєму небажанню творити добро, оскільки не бачили в цьому жодної користі для себе. Мені було показано, що до тих, які відмовляються від нагоди чинити добро, будуть звернуті слова Ісуса: “Як ви не зробили одному з цих менших, то не зробили Мені” (Матв.25:45). Прочитайте, будь ласка, текст Ісаї 58:5-112Там же, т. 2, с. [33].ХР 132.3
Звернення до бездітних пар. Ті, котрі не мають власних дітей, повинні навчитися любити і піклуватися про чужих. Можливо, вони не придатні до праці на місійному полі, у чужих країнах, зате можуть бути покликані виконувати роботу в тій місцевості, де проживають. Замість того, щоб приділяти занадто багато уваги домашнім тваринам, щедро даруючи любов безсловесним істотам, використовуйте свій талант для людей, які успадкують небеса і уникнуть пекла. Зосереджуйте увагу на дітях, характери яких можете виліпити й сформувати за подобою Божою. Віддайте свою любов безпритульним малюкам, які знаходяться поруч з вами. Не зачиняйте дверей своїх сердець перед членами людської сім'ї, а замислюйтеся над тим, скількох знедолених дітей можете виховати у науці й напучуванні Господньому. Роботи багато для всіх, хто бажає працювати. Через християнські діла милосердя Церква може придбати чимало нових членів і збагатитися духовно. Спасіння безпритульних і осиротілих дітей — справа кожного3Рукопис 38, 1895 р..ХР 133.1
Якщо ви не маєте дітей, а Бог зробив вас управителями коштів, прихиліться серцем до дітей, що потребують любові, догляду, ласки й матеріальної допомоги, і будете набагато щасливішими. Завжди існуватиме потреба у людині, котра замінить місце батька й матері для тих дітей, які залишились без батьківської опіки й ласки, ніжної материнської любові, зазнають розтлінного впливу сучасного суспільства. Навчіться дарувати їм любов, співчуття і ніжність. Якщо визнаєте, що маєте Небесного Отця, Котрий, як сподіваєтеся, піклуватиметься про вас і колись забере в оселі, приготовлені для вас, то маєте усвідомити: на вас покладена серйозна відповідальність — стати друзями самотнім, батьками сиротам, допомагати вдовам і приносити користь людям у цьому світі4Свідоцтва для Церкви, т. 2, c. [329].ХР 133.2
Чи повинні дружини служителів усиновлювати дітей? Часто ставлять запитання: чи дружина служителя повинна усиновлювати немовлят? Відповідаю: якщо вона не має схильності або не готова брати участі у місійній праці за межами свого дому, а вбачає свій обов'язок у тому, щоб прийняти сиріт і піклуватися про них, то вона зробить добре діло. Але нехай насамперед бере тих дітей-сиріт, батьки яких дотримувалися суботи. Бог благословить чоловіків і жінок, якщо вони від щирого серця приймуть у свій дім осиротілих дітей. Якщо ж дружина служителя не може сама взяти участь у вихованні інших, то нехай присвятить свої сили Богові як працівниця-християнка. Радимо їй бути вірною помічницею своєму чоловікові, працюючи разом з ним, удосконалюючи свій інтелект і допомагаючи проповідувати Істину. Дорога відкрита для всіх смиренних, посвячених жінок, звеличених благодаттю Христа; відвідуйте тих, що потребують допомоги, несіть світло розчарованим душам. Підбадьорюйте засмучених, молячись разом з ними і вказуючи їм на Христа. Такі християни не повинні присвячувати свій час і сили дитині, бо це, потребує постійної опіки й уваги. Не зв'язуйте добровільно свої руки5Там же, т. 6, с. [285].ХР 134.1
Відчиніть двері своїх осель для сиріт і самотніх. Якщо у вас є така змога, прийміть у свій дім безпритульних. Нехай кожний буде готовий зробити свій внесок у цю справу. Господь сказав Петрові: “Паси Моїх ягнят” (Йоан 21:15). Це повеління стосується і нас; а відчиняючи свої оселі для сиріт, ми виконуємо Його волю. Нехай же Ісус не розчарується у нас.ХР 134.2
Прийміть цих дітей і представте їх Богові як запашний дар. Просіть Його благословити їх, а потім формуйте їх за подобою Христа. Чи прийме наш народ цей святий обов'язок?6Там же, с. [284]. Для більш повного ознайомлення з цією темою читайте “Служіння доброчинності”.ХР 134.3
Випробовування для Божого народу. Кілька років тому мені було показано, що Божий народ буде випробуваний в тому, наскільки він піклується про безпритульних, тому що багато людей залишаться без житла через свою вірність Істині. Протистояння й переслідування призведуть до того, що віруючі втратять свої домівки, тому всі, хто матимуть житло, повинні будуть широко відчинити двері для тих, хто залишився без даху над головою. Мені нещодавно було показано, що Бог особливим чином випробує Свій народ. Христос “збіднів задля нас, щоб ми збагатилися Його убогістю” (2Кор.8:9). Він пожертвував Собою, щоб приготувати оселю для тих, які залишаються у цьому світі чужинцями й приходьками, але бажають кращої країни, небесної7Там же, т. 2, с. [27-28].ХР 134.4