Ми не маємо часу, щоб його втрачати. Ми не знаємо, як скоро може закінчитися наш випробувальний термін. У кращому випадку ми маємо тут лише коротке життя, і нам не відомо, коли стріла смерті уразить наше серце. Нам не відомо, коли нас буде покликано залишити цей світ з усіма його інтересами. Перед нами простягається вічність. Завіса ось-ось буде піднята. Лише кілька коротких років, і для кожного, хто сьогодні ще залічений до живих, прозвучить повеління:СЗ 357.1

“Неправедний нехай далі чинить неправедність ... а праведний нехай дай чинить праведність, і святий хай ще освячується” (Об'явл.22:11).СЗ 357.2

Чи приготовлені ми? Чи познайомилися ми з Богом, Правителем Небес, Законодавцем, та Ісусом Христом, Якого Він послав у світ як Свого Представника? Коли справа нашого життя завершиться, чи зможемо ми сказати так, як сказав Христос — наш взірець: “Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати... Я виявив Твоє Ім'я” (Івана 17:4-6).СЗ 357.3

Ангели Божі намагаються відволікти нас від самих себе та від земного. Нехай же їхня праця не буде даремною. Розум, відданий розбещеним думкам, необхідно змінити. “Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, цілком покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з'явленні Ісуса Христа. Як діти послуху, не потураючи в незнанні вашим попереднім пожадливостям, але як Той, Хто покликав вас, є святий, будьте й ви святі в усьому вашому житті, бо написано: Будьте святі, як Я Святий!” (1 Петра 1:13-16).СЗ 357.4

Думки слід зосереджувати на Богові. Ми повинні докладати ревних зусиль, аби перемогти злі нахили тілесного серця. Наші зусилля, самозречення та наполегливість повинні бути пропорційними до безмежної цінності мети, котрої ми хочемо досягти. Тільки перемагаючи так, як перемагав Христос, ми здобудемо вінець життя.СЗ 357.5

Наука, котру необхідно здобути

Необхідність самозречення