Сила прикладу
Лікар, який здійснює служіння в оселях хворих, чергуючи біля їхнього ліжка, приносячи їм полегшення в час нездужання, повертаючи їх до життя, коли вони перебували на краю могили, говорячи слова надії помираючим, завойовує такі їхні довіру й любов, які виявляються до небагатьох. Навіть служитель Євангелія не має таких великих можливостей і такого далекосяжного впливу.СЗ 86.3
Приклад лікаря, не меншою мірою ніж його настанови, повинен бути позитивною силою на користь правильних поглядів. Справа реформи вимагає чоловіків і жінок, життя котрих є прикладом самовладання. Пропаговані нами принципи набувають ваги й значення тоді, коли ми запроваджуємо їх у власне життя. Світ має потребу в тому, аби побачити на практиці, як Божа благодать може повернути людям втрачену царствену гідність, даруючи їм самовладання. Світ нічого так не потребує, як знання про спасенну силу Євангелія, явлену в христоподібному житті.СЗ 86.4
Лікар постійно має справу з тими, хто потребує сили й натхнення доброго прикладу. Багато людей морально слабкі. Їм бракує самовладання, і вони стають легкою здобиччю спокуси. Лікар може допомогти цим душам лише тоді, коли у власному житті являтиме силу принципу, який дозволяє йому здобувати перемогу над кожною згубною звичкою і лихою пристрастю. У його житті має бути видима дія Божественної сили. Якщо лікареві це не вдається, тоді якими б вагомими та переконливими не були слова, його вплив діятиме на користь зла.СЗ 87.1
Чимало людей, котрі зазнали морального краху через свої шкідливі звички, шукають медичної поради та зцілення. Надломлені, ослаблені, поранені — вони усвідомлюють свою нерозсудливість і неспроможність стати переможцями. Ніщо в оточенні таких людей не повинно заохочувати їх виношувати думки й почуття, які призвели до подібного стану. Вони мають дихати атмосферою чистоти, високих, шляхетних думок. Яка страхітлива відповідальність лежить на тих, котрі повинні показувати їм правильний приклад, однак самі поневолені шкідливими звичками! Їхній вплив додає сили спокусі.СЗ 87.2