22 травня. Кому ми вірні — Богові чи людям?

“Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!” (Дії 5:29).ВНО 149.1

Даниїл і його друзі мали чисте сумління перед Богом. Однак сумління не зберегти в чистоті без боротьби. Якого випробування зазнали три Даниїлових товариша, коли від них вимагали поклонитися золотому бовванові, спорудженому царем Навуходоносором у долині Деїр! Їхні принципи не дозволили їм віддавати шану ідолові, оскільки це було ганьбою для Бога Небес. Юнаки знали, що всіма своїми силами і талантами зобов'язані Богові, і хоч їхні серця були сповнені великодушності й прихильності до всіх людей, ними керувало високе прагнення засвідчити про свою цілковиту відданість Творцеві...ВНО 149.2

Цар наказав трьом єврейським юнакам, щоб вони “попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?” Юнаки відповіли: “Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово. Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!” (Дан. 3:15—19)... Ці вірні юнаки були вкинені до розжареної печі, але Бог виявив Свою силу у звільненні Його слуг. Хтось, подібний до Божого Сина, ходив із ними серед вогню, і коли вони вийшли, від них не було навіть запаху диму...ВНО 149.3

Таким чином наділені Святим Духом юнаки засвідчили перед усіма людьми про свою віру в те, що Бог, Якому вони поклонялися, — єдиний істинний живий Бог. Цей прояв їхньої віри був найбільш красномовною демонстрацією їхніх принципів. Аби переконувати ідолопоклонників у силі й величі живого Бога, Його слуги повинні являти своє благоговіння перед Богом. Вони мають показувати, що Він єдиний достойний пошани й поклоніння і що жодні міркування, навіть збереження власного життя, не зможуть примусити їх піти на найменшу поступку ідолослужінню. Ці уроки безпосередньо й життєво стосуються нашого існування в ці останні дні^{33Рукопис 16, 1896 р.}.ВНО 149.4