19 червня. Запашні слова

“Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло. Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня” (Матв. 12:36, 37).ВНО 178.1

Коли пророк Ісая дивився на Господню славу, він був вражений, тому, пригнічений усвідомленням власної немочі й негідності, вигукнув: “Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!” (Ісаї 6:5)... Нехай кожна душа, яка претендує на приналежність до Божих дітей, досліджує себе в небесному світлі. Хай кожен пам'ятає про нечисті уста, які роблять його “занапащеним”. Уста — засіб передачі думок... Нехай же вони не виносять зі скарбниці серця те, що накличе ганьбу на Бога і засмутить ближніх, натомість використовуйте їх для хвали і прославлення Бога, Котрий створив їх для цієї мети... Коли думки зосереджені на любові Ісуса, тоді слова людських уст будуть сповнені хвали і вдячності Богові й Агнцеві.ВНО 178.2

Як багато слів промовляється через легковажність і нерозсудливість, жартома і з насмішкою! Цього не було б, якби послідовники Христа розуміли зміст застереження: “За кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня”...ВНО 178.3

Дане Ісаї видіння відображає стан Божого народу в останні дні... Вірою дивлячись на Святе Святих і бачачи служіння Христа в Небесній Святині, вони усвідомлюють, що є людьми з нечистими устами — людьми, чиї уста нерідко вимовляють марноту, чиї таланти не освячені й не використовуються для Божої слави... Якщо вони упокорять свої душі перед Богом, то в них є надія. Веселка обітниці знаходиться над престолом, і те, що було зроблене для Ісаї, буде здійснене й у них^{31Рев'ю енд Геральд, 22 грудня 1896 р.}.ВНО 178.4

Нехай ваші слова будуть приємними пахощами. Пам'ятайте, що ви — або запах життя на життя, або запах смерті на смерть. Будемо ж як запашні квіти. Нехай любов Христа наповнює вашу душу. Нехай ваші слова будуть неначе золоті яблука на срібній тарелі^{32Бюлетень Генеральної Конференції, 4 квітня 1901 р.}.ВНО 178.5