5 лютого. Христос — наша Жертва і Поручитель

“Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені” (1 Петра 2:24).ВНО 39.1

Якби за якийсь злочин вас посадили до в'язниці та виголосили смертний вирок, а ваш друг прийшов би до вас і сказав: “Я займу твоє місце, а ти можеш бути вільним”, хіба ваше серце не наповнилося б вдячністю за таку безкорисливу любов? Христос зробив для нас безмежно більше. Ми гинули, нам був винесений смертний вирок, але Христос помер за нас і тим звільнив нас. Він сказав: “Я візьму на Себе провину грішника, аби дати йому ще один шанс. Я наділю його силою, яка дозволить йому перемогти в боротьбі зі злом”.ВНО 39.2

У такому становищі люди перебувають сьогодні. Христос купив нас ціною власного життя, і ми належимо Йому. Усі наші здібності — фізичні, розумові, духовні — належать Йому, тому втримувати від Нього те, чим Він володіє за правом, означає обкрадати Його^{5Рукопис 11, 1885 р.}.ВНО 39.3

Уявіть собі, якщо можливо, сутність і міру Христових страждань. Це страждання, перенесене Ним у людському єстві, мало відвернути злиття Божого гніву на всіх, за кого помер Христос. Фактично для Церкви ця велика жертва матиме силу протягом усієї вічності. Чи можна обчислити міру злочинів Церкви? Не можна. То ж чи можна хоч би приблизно уявити собі, чого зазнав Христос, ставши Поручителем Своєї Церкви?.. Тільки Він міг винести покарання замість грішника, і тільки завдяки Своїй невинності Він не був знищений... У жертві Єдинородного Божого Сина явлена слава Божественного правосуддя й святості, і ця слава викликає трепет^{6Рукопис 6, 1897 р.}.ВНО 39.4

Поручившись власним життям, Христос узяв на Себе відповідальність за кожну людину на Землі. Він перебуває в Божій присутності, говорячи: “Отче, Я беру на Себе провину цієї людини. Якщо вона сама понесе її, то неминуче загине. Якщо вона покається, то буде прощена. Кров Моя очистить її від усякого гріха. Я віддав Своє життя за гріхи світу”^{7Рукопис 127, 1899 р.}.ВНО 39.5