16 лютого. Під ярмом Христа

“Прийдіть до Мене, всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам” (Матв. 11:28, 29).ВНО 50.1

Наш Спаситель викупив людство ціною найбільшого приниження... Він указує нам єдиний шлях до вузьких воріт, за якими простягаються великі приємні пасовища. Він позначив кожний крок на цьому шляху; а щоб ніхто не був зведений, Він повідомляє нам, що слід робити: “Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий” (Матв. 11:29, 30). Це єдиний шлях спасіння для грішників. Знаючи, що ніхто не може виконати це повеління власними силами, Христос наказує нам не тривожитися і не боятися, натомість пам'ятати, як багато Він може зробити, якщо ми прийдемо до Нього, довіряючись Його силі. Він говорить: “Якщо ви понесете це ярмо разом зі Мною, вашим Викупителем, Я буду вашою силою, вашою міццю”.ВНО 50.2

Благословеннями, пов'язаними із запрошенням Христа, можуть скористатися лише ті, хто несе ярмо Христа. Приймаючи це запрошення, ви позбавляєте світ своєї прихильності й симпатії, усім серцем звертаючись до того, що приносить вам благословення тісного спілкування з Богом. Прийшовши до Христа, ви починаєте жити Його інтересами і прагненнями.ВНО 50.3

Господь визначив, що кожна душа, яка кориться Його слову, матиме Його радість, Його мир, Його підтримуючу силу. Такі люди завжди поруч із Ним: не тільки схиляючись перед Ним у молитві, а й виконуючи свої буденні обов'язки. Він приготував для них Свою оселю, де життя очищується від будь-якого шлаку, від будь-якої грубості. Завдяки цьому нерозривному союзові з Ним вони стають Його співпрацівниками у справі всього їхнього життя...ВНО 50.4

Він запрошує нас: “Прийдіть до Мене. Візьміть ярмо Моє на себе. Я не вимагаю від вас нічого, що не зробив би Сам раніше за вас. Усе, чого Я прошу від вас, — наслідуйте Мій приклад. Ідіть шляхом, який Я проклав для вас. Ідіть Моїми слідами”^{25Рев'ю енд Геральд, 23 жовтня 1900 р.}.ВНО 50.5