10 березня. Ісус — могутній Прохач

“Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово” (Івана 17:20).ВНО 74.1

Поміркуйте про Христа, Котрого обожнювали ангели, як про Прохача. Він був могутнім Прохачем, Який шукав від рук Отця свіжого притоку благодаті та з оновленою силою виходив до людей, щоб викладати уроки віри й надії. Подивіться на Його схилену на коліна постать, коли Він при місячному світлі виливає Свою душу Отцеві. Подивіться на ангелів, котрі спостерігають за старанним Прохачем. Його заступництво за нас підноситься до Небес...ВНО 74.2

Учні часто бачили Христа, як Він стояв на колінах у молитві, тоді їхні серця упокорювалися та зворушувалися. Що вони бачили на Його обличчі й у зовнішньому вигляді, коли їхній Господь і Спаситель підводився з колін? Те, що Він був зміцнений для виконання обов'язку і готовий до випробувань. Молитва була Йому просто необхідна, і Його прохання нерідко супроводжувалися сильним зойком та душевною агонією, коли Він бачив потреби Своїх учнів, котрі, не розуміючи прийдешніх грізних небезпек, часто опинялися у владі сатанинських спокус, ухиляючись зі шляху обов'язку на неправедний шлях.ВНО 74.3

Життя Христа було чистим і неопоганеним. Він не піддавався спокусам ворога. Якби Він піддався хоча б на одну йоту, людство загинуло б. Чи можна виразити страждання, якого зазнає Він, коли бачить, як сатана маніпулює життям тих, хто зараховує себе до Його учнів, і як вони поступаються йому крок за кроком, дозволяючи зруйнувати огорожу навколо їхньої душі? Неможливо уявити собі страждання, які Він переживає через це видовище. Одна загибла душа, одна душа, яка поступилася сатанинській силі, значить для Нього більше, ніж цілий світ... Який сильний доказ звучить у молитві: “Щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне” (Івана 17:21, 22)^{16Рукопис 9, 1906 р.}.ВНО 74.4

Христос представлений в образі Пастиря, Котрий шукає загублену овечку. Саме Його любов обіймає нас, приводячи назад до отари, даючи нам благословенну можливість сісти разом з Ним на Небесах^{17Рукопис 139, 1898 р.}.ВНО 74.5