7 травня. Аудієнція у Всевишнього

“Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих” (1Сол. 2:13).ВНО 134.1

Біблія — Божий голос, звернений до нас, ніби ми чуємо його на власні вуха. Слово живого Бога не просто написане — воно виголошене. Чи приймаємо ми Біблію як голос Божий? Якби ми розуміли важливість цього Слова, з яким тремтінням розгортали б його, з якою ревністю досліджували б його Заповіді! Читання Святого Письма і розмірковування над ним сприймалося б нами як аудієнція у Всевишнього.ВНО 134.2

Боже Слово — це вістка, якій ми повинні коритися, яку потрібно ретельно досліджувати, щоб охоче приймати істини, записані як повчання для тих, хто досягне останніх століть. Ним у жодному разі не можна нехтувати задля будь-якої іншої книги... Розгортаючи Біблію, будемо порівнювати своє життя з її вимогами, свій характер — з великим моральним мірилом праведності^{11Рукопис 30a, 1896 р.}.ВНО 134.3

Життя Христа, яке оживляє світ, міститься в Його Слові. Своїм Словом Ісус зціляв хвороби й виганяв демонів; ним же Він заспокоював море та воскрешав мертвих; і люди свідчили, що Його Слово було з владою. Він промовляв Боже Слово, як колись сповіщав його всім пророкам і вчителям Старого Завіту. Уся Біблія — це відкриття Христа. Вона служить для нас джерелом сили.ВНО 134.4

Як наше фізичне життя підтримується їжею, так і наше духовне життя підтримується Божим Словом... Щоб отримувати живлення, ми повинні харчуватися; так само нам потрібно живитися і Словом. Його не можна сприймати тільки за посередництвом іншої людини.ВНО 134.5

Так, Боже Слово — це хліб життя... Воно дає душі невичерпну силу, удосконалюючи наше буття, приносячи радість, яка перебуватиме вічно^{12Рев'ю енд Геральд, 11 червня 1908 р.}.ВНО 134.6