17 червня. Біблія — це Божий голос, звернений до сімей

“Діти — спадщина Господня” (Псал.127:3).ВХ 188.1

Батькам необхідно змінитися. У цьому мають потребу і служителі. Вони потребують Божої присутності у своїх оселях. Батьки у своїх сім'ях мають віддати належне місце Божому Слову і зробиш його найголовнішим порадником. Вони повинні навчиш своїх дітей, що Біблія — це Божий голос, звернений до них, і їй необхідно безоглядно підкорятися. Вони зобов'язані терпляче навчати своїх дітей, лагідно наставляючи їх, як потрібно жити, аби бути угодними Богові. Виховані в такій родині, діти будуть підготовлені до зустрічі з різними атеїстичними теоріями, оскільки Біблія стане основою їхньої віри і вони матимуть опору, яку не здатні зруйнувати жодні хвилі скептицизму.ВХ 188.2

У багатьох сім'ях нехтують молитвою. Часто батьки настільки заклопотані, що не мають часу для ранкового і вечірнього богослужінь. Вони не можуть приділити навіть кілька хвилин для того, щоб подякувати Богові за Його щедрі милості: за благословенне сонячне проміння, за дощ, завдяки якому все оживає, за охорону святих ангелів, за божественні допомогу і керівництво, за постійну присутність у їхній сім'ї Ісуса. Вони ідуть на роботу... без єдиної думки про Бога або вічність. Їхні душі такі дорогоцінні, що Божий Син задля їхнього викуплення віддав Своє життя, а тому не бажає допустити, щоб вони були безнадійно втрачені... Людям, які говорять про свою любов до Бога, слід, подібно до стародавніх патріархів, будувати жертовник Господу там, де вони стають табором. Якщо колись і мав би надійти час, коли кожна сім'я стане домом молитви, то цей час настав. Батьки і матері завжди повинні звертатися серцем у покірливих молитвах до Бога за себе і своїх дітей. Нехай батько як священик родини підносить на Божий вівтар ранкову та вечірню жертву, в той час як його дружина і діти приєднуються до нього в молиш й піснях. У такій оселі Ісус перебуває з великою приємністю.ВХ 188.3

З кожної, християнської родини повинно виходити світло святості. Любов має виявлятися у вчинках, сімейних розмовах, в щиросердечній ввічливості, в лагідній безкорисливій взаємній пошані. Існують такі сім'ї, де цей принцип піднесений на належну висоту: там поклоняються Богові й панує справжня любов. У таких оселях зранку і ввечері, подібно до запашного фіміаму, підносяться молитви до Бога, в той час, як Божі благословення і милості, як вранішня роса, сходять на членів родини (Патріархи і пророки, c. [143-144]).ВХ 188.4

Те, що прикрашає характер у сім'ї, прикрасить його і в небесних оселях (Виховання дітей, c. [482]).ВХ 188.5