6 листопада. Безумовний послух Авраама

“І промовив Господь до Авраама: ‘Вийди зо своєї землі, і від родини своєї і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ім'я твоє, — і будеш ти благословенням’” (Бут.12:1-2).ВХ 352.1

Бог обрав Авраама, зробивши Його Своїм вісником, щоб через нього передати світло світові. Бог не обіцяв йому райдужних перспектив у вигляді високої плати, світських почестей або слави. Бог звернувся до мужа віри з такими словами: “Вийди із своєї землі... до Краю, який Я тобі покажу”. Патріарх послухався “та й пішов, не відаючи, куди йде” (Євр.11:8). Він пішов як Божий світлоносний вісник, аби зберегти Боже ім'я живим на землі. Він залишив свою кращу, свій дім, своїх родичів і усі налагоджені за першу половину життя зв'язки, щоб стати подорожнім і приходьком... Авраам відокремився від своїх колишніх товаришів, аби не попасти піц вплив людини, і тільки тоді Бог міг використати його. З того часу, як Авраам встановив тісний зв'язок з Богом, він повинен був мешкати між чужинцями. Він мав розвинута особливий характер, відмінний від людей цього світу. Він навіть не міг пояснити товаришам своєї поведінки і способу дій, оскільки вони були ідолопоклонниками і, напевно, не зрозуміли б його. Про духовне необхідно судити духовно, тому-то родичі й товариші не могли зрозуміти його мотивів та вчинків.ВХ 352.2

Беззастережний послух Авраама став одним із найбільш яскравих та вражаючих прикладів віри й уповання на Бога, які тільки можна знайти у Священному Літописі. Отримавши лише словесну обітницю відносно допомога його нащадкам оволодіти Ханааном, не маючи жодних видимих доказів цьому, він пішов туди, куди повів його Бог, цілковито і щиро виконуючи зі свого боку всі умови та зберігаючи непохитну впевненість, що Господь завжди вірний і дотримує Свого слова. Патріарх пішов туди, куди кликав його обов'язок перед Богом; він без страху перейшов пустелю і мандрував посеред язичеських народів з однією лише думкою: “Бог сказав, і я підкоряюся Його голосу; Він буде моїм Проводирем і Захисником”.ВХ 352.3

І сьогодні Божі вісники мають потребу в такій же вірі й безмежній упевненості, які мав Авраам. Однак багато хто з тих, кого Господь міг би використати, не бажають іти вперед, беззастережно слухаючись і підкоряючись лише одному Голосу... Господь учинив би набагато більше для Своїх слуг, якби вони були цілковито віддані Йому й цінували служіння Йому вище за родинні і всі інші земні зв'язки (Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [523-524]).ВХ 352.4