7 листопада. Непохитна віра Авраама

“Візьми сина, свого одинака, що його полюбив ти... принеси там його в цілопалення” (Бут.22:2).ВХ 353.1

І знову Господь вважав за потрібне перевірити Авраамову віру, використавши при цьому найважче випробування. Якби Авраам витримав був перше випробування і терпляче дочекався виконання Божої обітниці в Сарі, не одружившись із Агарою, він не зазнав би іншої перевірки, найсерйознішої з усіх, які будь-коли могли спіткати людину. Бог звелів Авраамові: “Візьми сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, і принеси ... його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі”.ВХ 353.2

Почувши таке повеління, Авраам не сумнівався і не вагався. Рано-вранці він узяв двох слуг, сина Ісака, дрова для всепалення і пішов до зазначеного Богом місця ... Авраам не дозволив своїм батьківським почуттям узяти гору, бо це могло б привести до опору Богові. Боже повеління торкалося найглибших і найніжніших почуттів його душі: “Візьми свого сина”. А потім, ніби намагаючись ще глибше зворушити його серце, Бог додав: “...свого одинака, що його полюбив ти”, — тобто єдиного обітованого сина, — “і принеси там його в цілопалення”.ВХ 353.3

Три дні цей люблячий батько подорожував разом зі своїм єдиним сином, маючи достатньо часу, щоб роздумувати і критично аналізувати Боже повеління. Однак Авраам не мав ані найменшої недовіри до Бога...ВХ 353.4

Авраам твердо вірив, що Ісак — син обітниці. Він також вірив, що Бог мав на думці саме те, що сказав, коли звелів піти і принести сина у всепалення. Авраам вірив: Всемогутній Бог, Котрий у Своєму Провидінні дав Сарі в похилому віці сина і Котрий звелів йому забрати життя в цього сина, може дати життя знову і воскресити Ісака з мертвих.ВХ 353.5

Залишивши піц горою слуг, він сказав їм, що відійде з сином трохи далі, щоб там поклонитися Богові. Цей суворий люблячий батько твердо йшов поряд зі своїм сином. Прийшовши на зазначене Богом місце, Авраам спорудив там жертівника, розклав на ньому дрова й приготував усе для жертвоприношення. Після цього він повідомив Ісака, що Бог звелів принести саме його у всепалення. Авраам повторив Ісакові обітницю, неодноразово сповіщену йому Богом, що від нього вийде великий народ, і висловив надію, що після того як Боже повеління принести Ісака в жертву буде виконане, Бог виконає Свою обітницю...ВХ 353.6

Ісаак також вірив Богові... Після ніжних обіймів він дозволив себе зв'язати і покласти на дрова. Коли батькова рука з ножем вже була занесена над сином, Божий Ангел, переконавшись у вірності Авраама... звернувся до нього з Неба і сказав: “Аврааме! Не протягай своєї руш на хлопця... бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого” (Бут.22:12), (Історія спасіння, c. [80]).ВХ 354.1