16 грудня. Христос підносить нас через страждання

“Блаженна людина, яку Бог картає... Бо Він поранить і Сам перев'яже рану. Він ударить та Його ж руки загоять. Шість разів з біди тебе врятує, а нa сьомий не доторкнеться тебе лихо” (Йов 5:17-19 СП).ВХ 398.1

Як же багато з нас у хвилину лиха уподібнюються до Якова! Ми гадаємо, що лихо заподіяла рука ворога; в темряві ми наосліп боремося проти нього, вибиваючись із сил, а розраду чи визволення не знаходимо. Лише на світанку Яків, завдяки божественному дотику, пізнав Ангела Заповіту, з Котрим боровся. Знесилений, він, плачучи, припав до Його грудей, щоб отримати благословення, якого так прагнула його душа... Ми також повинні навчитися бачити добро в переживаннях, не цуратися Господньої кари та не падати духом, коли Він докоряє нам... Господь не бажає, щоб ми мовчки, з болем у серці страждали, Він хоче, аби ми підвели свій погляд на Нього і побачили Його сяюче любов'ю обличчя. Благословенний Спаситель стоїть поруч багатьох людей, але їхні очі настільки затьмарені слізьми, що вони не впізнають Його. Господь бажає взяти нас за руку і провадити, якщо ми з вірою дивитимемось на Нього. Його серце відкрите для людського горя, страждань і переживань. Любов'ю вічною Він полюбив нас і оточив Своєю ласкою та милістю. Наше серце може заспокоїтися в Ньому, вдень і вночі ми можемо розмірковувати про Його любов та ласку. Він підносить нашу душу над щоденними скорботами й труднощами, даруючи нам Свій мир.ВХ 398.2

Блаженні також і ті, котрі плачуть з Христом від співчуття й жалю до грішного світу. Їхній смуток не пов'язаний навіть з найменшою думкою про власне “я”. Ісус — Страждалець; Він переніс невимовні сердечні муки. Душа Його була зранена злочинами людства. Він не жалів Себе, намагаючись полегшити страждання людей і задовольнити їхні потреби; серце Його було сповнене скорботою, коли Він бачив, як багато людей відмовляються прийти до Нього, щоб одержати життя вічне. Всі справжні послідовники Христа матимуть подібні почуття. Пізнавши Його любов, вони працюватимуть разом з Ним задля спасіння тих, котрі гинуть. Вони стануть співучасниками страждань Христа і Його майбутньої слави. Виконуючи із Ним одну роботу, вони п'ють з Його чаші скорботи і тому стануть учасниками і Його радості...ВХ 398.3

Господь виявляє до засмучених особливу милість, яка пом'якшує серця і рятує душі (Небесні принципи щасливого життя, c. 14).ВХ 398.4