29 лютого. Опір законові триває

“І вивіє Я їх з єгипетського краю, і привів їх у пустелю. J дав їм Заповіді Мої, і об'явив їм Мої постанови, щоб людина, додержуючись їх, жила ними” (Єзек.20:10-11).ВХ 65.1

Перша спроба сатани усунути Закон Божий, до якої він вдався, перебуваючи ще серед безгрішних небожителів, здавалося, принесла на деякий час успіх. Чимало ангелів було зведено, але уявна перемога сатани закінчилася поразкою. Він був відкинутий Богом й вигнаний з Неба.ВХ 65.2

Боротьба продовжилася на Землі. Тут також тимчасово він радів перемозі над першими людьми. Згрішивши люди опинилися в полоні сатани і панування Адама на землі перейшло до рук великого бунтівника. На той час здавалося, що перед сатаною відкрилась можливість заснувати власне незалежне царство й кинути виклик владі Бога та Його Сина. Але План спасіння знову дав можливість людині прийти до згоди з Богом, виконувати Його Закон і врешті-решт, як людині, так і Землі бути викупленими з-під влади лукавого.ВХ 65.3

Сатана знову зазнав поразки і так само знову вдався до обману, гадаючи, що перетворить свою поразку в перемогу. Щоб викликати дух обурення серед грішного роду, лукавий став звинувачувати в несправедливості Бога, Який допустив, щоб людина порушила Його Закон. “Чому, — переконував цей професійний спокусник, — Бог, знаючи наслідки гріха, допустив, щоб людина зазнала випробування, згрішила й стягнула на себе страждання та смерть?” І діти Авраама, забуваючи про довготерпіння й милосердя Боже, яке подарувало їм ще одну можливість, незважаючи на чудову, але страхітливу жертву, якої Царю Неба коштувало повстання сатани, прислуховувалися до нашіптувань спокусника й ремствували на Того, Хто Єдиний міг спасти їх від бунтівничої влади ворога усякої правди.ВХ 65.4

І сьогодні тисячі людей приєднуються до цих бунтівливих нападок на Бога. Вони не розуміють, що відібрати в людини свободу вибору означає пограбувати її, залишити без права бути розумною істотою і перетворити на робота. Бог не бажає поневолити волю людини, яка була створена морально вільною істотою. Подібно до мешканців інших світів, її послух мав також зазнати випробування, але Бог ніколи не ставить людину в такі обставини, які змушували б її неодмінно підкоритися гріхові. Він не допустить, щоб Його творіння зазнало такої спокуси чи випробування, котрих не можливо було б знести. Господь наділив людину усім необхідним для того, щоб вона завжди була переможцем у боротьбі з сатаною.ВХ 65.5