12 травня. Бог вірний Своїм обіцянкам

“Ви бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш, з усіма цими народами задля вас, і як Сам Господь, Бог ваш, воював за вас” (І.Нав.23:3).ХП 143.1

Завойовницькі війни закінчилися, й Ісус Навин повернувся у свій дім у Тімнат-Серах... Господь надихнув Свого вірного слугу вчинити те, що до нього зробив Мойсей, — повторити народові його історію і нагадати про умови заповіту з Господом, Котрий дав їм Свій виноградник.ХП 143.2

Минуло кілька років з того часу, як ізраїльський народ оселився на новому місці, однак дуже швидко стали помітними перші паростки тих самих пороків, що й раніше стягували на Ізраїля Божі суди. Коли Ісус Навин відчув наближення старості і пов'язані з нею хвороби, він занепокоївся у зв'язку з майбутнім свого народу. І коли євреї ще раз зібралися навколо нього, він знову звернувся до них з отцівською турботою... Хоча хананеї були підкорені, вони все ще володіли значною частиною землі, яка була обіцяна Ізраїлю, тому Ісус вирішив закликати народ не зупинятися на досягнутому і не забувати повеління Господа викорінити поганські народи з цієї землі...ХП 143.3

Ісус закликав у свідки всіх, хто тоді зібрався, нагадавши при цьому, що доти, поки юдеї дотримувалися умов заповіту, Бог незмінно виконував дані їм обіцянки... Сатана ж багатьох ошукує правдоподібною теорією: оскільки Божа любов до Свого народу дуже велика, Він пробачить будь-який гріх, і хоча погрози Божого Слова служать певній меті в Його моральному правлінні, вони у жодному разі не будуть виконані буквально. Однак у стосунках зі Своїм творінням Бог підтримує принципи праведності, розкриваючи справжній характер гріха і наголошуючи, що його неминучим наслідком є страждання та смерть. Безумовного прощення гріха не було і не буде, бо таке прощення вказувало б на усунення принципів праведності, котрі є основою Божого правління...ХП 143.4

Бог постійно вказував на наслідки гріха, і якщо ці перестороги неправдиві і ними можна нехтувати, то як же ми можемо бути впевненими у виконанні інших Його обітниць? Так звана доброзичливість, яка відкидає правосудця, не є доброзичливістю, а слабістю...ХП 143.5

Розкривши Ізраїлю Божу доброту, Ісус Навин закликав народ в ім'я Єгови вибрати, кому вони бажають служити... Звичайно, Ісус хотів, щоб вони служили Богові добровільно, а не з примусу. Любов до Бога — це основа правдивої релігії. Якщо ми служимо Йому лише в надії отримати нагороду чи боячись покарання, то така релігія не принесе нам жодної користі. Відверте відступництво не було б для Бога таким образливим, як лицемірство і суто формальне поклоніння^{1Рукопис 135, 1899 р.; Наставник молоді, 13 червня 1901 р.}.ХП 143.6