17 серпня. Господь довіряє нам посів доброго насіння для доброго врожаю

“Подібне Царство Небесне до того, хто сіє добірне насіння на своєму полі. Коли ж люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов” (Матв.13:24-25).ХП 243.1

У Господа дійсно є справа у нашому світі, проте Він не доручить її в руки людей, котрі нічого не знають про Біблію і таємниці Царства Небесного. Господь у притчах показує, як виникає і розвивається робота, яка є наслідком проповіді Його Слова, істини для теперішнього часу. Він відкриває перед нашим зором процес створення Церкви, яка стоятиме перед світом як вибрана та вірна. Притча про сіяча показує, яким чином нам слід працювати. Євангельське служіння полягає у посіві доброго насіння...ХП 243.2

Притча про пшеницю і кукіль відкриває таємницю протиборства між Божественними і сатанинськими силами. Боротьба між ними триватиме до кінця історії нашої Землі. Нетлінне насіння — це живе Слово Боже, яке освячує і облагороджує тих, хто приймає його, роблячи їх учасниками Божественної природи.ХП 243.3

Тут потрібно брати до уваги багато питань. Ті, котрі усе своє життя були рабами гріха і чинили опір Божественній волі, повинні пережити глибоке навернення. Інакше погана закваска продовжуватиме діяти під прикриттям, подібно до того як сатана, з'явившись Христові в подобі ангела світла, спокушав Його чинити опір Божественній волі. Велике Боже мірило праведності явно не до смаку грішним людям. Діяльна енергія Спасителя протидіє енергії губителя душ.ХП 243.4

Пшениця має бути зібрана у житницю Христа. Кукіль подібний до пшениці, проте під час жнив його відбирають і спалюють. Треба мати на увазі, що він довгий час нагадував пшеницю. Сатана нині докладає рішучих зусиль, аби спокусити і заманити на згубну дорогу тих, хто хоч якось пов'язаний із Божим Словом; він винаходитиме різноманітні хитрощі, щоб поширити свою владу. Однак Небесний Господь Бог не дозволяє опоганювати взаємовідносини в церкві. Господь бажає, щоб Його справа проповіді Євангелія звершувалася без участі злих робітників, котрих у жодному разі не можна залучати до неї. Не можна допускати утворення злих співтовариств у християнському середовищі.^{1Рукопис 5, 1900 р.}ХП 243.5