20 вересня. Подібно до Пилата ми можемо засудити Христа своїм мовчанням

“Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розп'яти Тебе? Відповів йому Ісус: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти” (Йоан.19:10-11).ХП 278.1

Христос зі зв'язаними руками неначе небезпечний злочинець стоїть перед судилищем. Суддя дивиться на Нього з підозрою і суворістю. Швидко збирається народ, і численні глядачі уважно слухають, яке проти Нього зачитується звинувачення: “Він називає Себе юдейським царем”. “Він не бажає платити данину кесарю”. “Він робить Себе рівним Богові”...ХП 278.2

Пилат був переконаний, що жоден із цих доказів провини Христа не знаходить підтвердження, не говорячи вже про заяви священиків і начальників щодо Його уявного блюзнірства. Проте юдеїв надихав сатана, як свого часу Каїна та інших убивць, котрі беззастережно вирішили губити, а не спасати душі. Вони наполягали, кажучи, що Він бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи від Галілеї і до цього місця.ХП 278.3

Тут Пилат зрозумів, що в нього з'явилася можливість уникнути суду над Христом. Він чітко розумів, що юдеї видали Христа через заздрість... “Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі”.ХП 278.4

Ісус був посланий до того самого Ірода, руки якого були заплямовані кров'ю Йоана Хрестителя. “Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку”.ХП 278.5

Справа і місія Христа в цьому світі полягала не в тому, щоб задовольняти пусту цікавість князів, правителів, книжників, священиків чи селян. Він прийшов зціляти розбиті серця... Якби Христос міг Своїм словом зараз зцілити рани людей, уражених гріхом, Він би не мовчав. Але дорогоцінні перлини істини, у якій Він виховував Своїх учнів, не можна було “кидати на потоптання свиням”. Гідність, з якою Христос тримався перед Іродом, робила Його мовчання вельми красномовним.ХП 278.6

Юдейський народ віддав свого довгоочікуваного Месію на суд тій владі, у рабстві якої перебував сам. Юдеї добивалися осудження Князя життя — єдиного, Хто міг звільнити їх від рабства^{1Рукопис 112, 1897 р.}.ХП 278.7