21 лютого. Наслідки порушення Божого Закону

“Послухай Мене, Мій народе! Мій роде, прихили до Мене своє вухо! Бо Закон від Мене вийде і право моє буде світлом народів” (Ісаї 51:4).ХП 58.1

Бог зберігав у землі Свою зброю, якою в той час мав намір очистити планету. Із надр землі почала підійматися вода; коли її потужні джерела посилилися, вони стали викидати високо вгору каміння, виривати з корінням дерева. Чи не здається вам, що того часу дехто був би радий знайти сховище у ковчезі? Деякі простягали руки в напрямку до ковчега, благаючи про порятунок, але було вже надто пізно. Вони вилазили на високі дерева і найвищі узгір'я, шукаючи там безпечні місця і думаючи знайти там спасіння. Проте дерева з корінням виривалися і негайно ховалися під товщею води...ХП 58.2

Так загинув у водах потопу рід довгожителів; не спаслися й звірі, за винятком тих, які були у ковчезі. Христос пізніше згадував трагедію потопу: “Бо так, як у ті дні перед потопом їли й пили, одружувалися і виходили заміж — аж до того дня, як Ной увійшов у ковчег, і не думали; аж ось прийшов потоп і забрав усіх, — таким буде і прихід Сина Людського” (Матв.24:38-39).ХП 58.3

Вперше Божий Закон був порушений сатаною на Небі. Він і досі веде боротьбу з Богом у цьому питанні; це продовжуватиметься до кінця часу. Мешканці нашого віку також підлягають такій самій перевірці, як і представники стародавніх віків і народів. Чи визнають чоловіки і жінки істину про те, що все ж Бог керує Всесвітом, чи поставляться вони з повагою до Його правління? Чи стали жителі допотопного світу кращими від того, що зневажили Закони Єгови? Чи покращився їхній стан від того, що вони відокремили себе від Закону свого Творця? Чи стануть люди нашого часу кращими, якщо зневажатимуть святий Божий Закон і порушуватимуть його?ХП 58.4

Ті ж самі плоди, які пожали порушники Божого Закону за часів Ноя, будуть спостерігатися і у представників нашого покоління. Права, майно і навіть людське життя у дні Ноя нічого не були варті, будь-хто міг зазіхнути на ці святині. Думки їхніх сердець були злом кожного часу. Вони вклонялися чому завгодно, але тільки не Богові. Це ж саме спостерігається і у нинішній вік: обман, невірство та ідолопоклонство панують усюди, набуваючи все більшого розмаху^{1Рукопис 86, 1886 р.}.ХП 58.5