Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

За прикладом Ісуса

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    20 травня. Заповіді — для всіх

    “А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, — їх спроваджу на гору святую Мою” (Ісаї 56:6, 7).ЗПІ 182.1

    Згідно з Мойсеевим законом, чужинці та євнухи не користувалися всіма перевагами, дарованими Ізраїлю. Але пророк проголошує: надходить час, коли цих обмежень більше не буде. Священні істини особливим чином були доручені євреям, неізраїльтянин не міг належати до благословенного Божого народу. Євреї все більше і більше утверджувалися в думці про свою вищість над іншими народами Землі, не дбаючи про те, щоб відрізнятися від них святістю характеру через послух усім Божим Заповідям.ЗПІ 182.2

    І ось тепер пророк проголошує: чужинець, який любить і слухається Бога, користуватиметься тими самими перевагами, які раніше належали винятково вибраному народові. Досі язичників приймали в ізраїльське суспільство лише за умови обрізання і суворого дотримання церемоніального закону; але з приходом Євангелія ці відмітні ознаки мали відійти в минуле. [Цитується Ісаї 56:6-8].ЗПІ 182.3

    У першій частині [58-го розділу книги Ісаї] описаний народ, який, на перший погляд, відчуває радість у служінні Богові, вони щоденно шукають Його, “мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає”. Проте вони не праві перед Господом, бо Він наказує пророкові: “Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова — їхні гріхи!”...ЗПІ 182.4

    Це пророцтво сягає крізь віки до того часу, коли людина гріха спробувала усунути один із приписів Божого Закону — потоптати ногами істинну суботу Єгови, а на її місце поставити власну. Коли християнський світ відкидає святу Божу суботу і приймає замість неї звичайний робочий день, не санкціонований конкретним “Так говорить Господь”, тим самим він заохочує безбожність та визнання головування тієї влади, чиїм авторитетом була здійснена ця зміна. Відкинення суботи призвело до відкинення усього Закону, і сьогодні тисячі людей, які сповідують християнство, сміливо оголошують його скасованим (Ознаки часу, 28 лютого 1884 р.).ЗПІ 182.5