7 лютого. Ізраїль обіцяє виконувати Божі заповіді

“І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!” (Вих. 24:8).ЗПІ 53.3

Були здійснені всі необхідні приготування для укладення заповіту відповідно до Божих вказівок (цитується Вих. 24:4-8).ЗПІ 53.4

Народ отримав умови заповіту. Ізраїльтяни уклали священний заповіт з Богом, який послужив прообразом заповіту між Богом і кожним віруючим в Ісуса Христа. Його умови були їм ясно викладені. Вони не залишилися у незнанні щодо цих умов. Коли ізраїльтянам було запропоновано вирішити, чи згодні вони на всі ці умови, вони одноголосно пообіцяли виконати всі умови заповіту. Вони вже погодилися виконувати Божі Заповіді. Тепер же принципи Закону були пояснені більш докладно, щоб народ точно знав, що включає в себе зобов'язання коритися Законові; і вони прийняли докладно викладені деталі Закону.ЗПІ 54.1

Якби ізраїльтяни виконали Божі вимоги, вони стали б християнами на ділі. Вони були б щасливими, оскільки ходили би Божими шляхами, а не керувалися нахилами свого тілесного серця. Мойсей зробив усе, аби в них не було приводу хибно тлумачити слова Господа або неправильно виконувати Його вимоги. Він записав усі слова Господні до книги, щоб до них можна було звертатися в майбутньому. Він записав їх на горі під диктовку Самого Христа.ЗПІ 54.2

Вислухавши слова заповіту, прочитані вголос народові, ізраїльтяни впевнено пообіцяли бути слухняними Господу. Вони сказали: “Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!” (Вих. 24:7). Потім народ був відокремлений та запечатаний для Бога. Була принесена жертва Господу. Частиною її крові окропили жертовник. Це означало, що народ посвятив себе — тіло, розум і душу — Богові. Іншою частиною крові був окроплений народ. Це означало, що через пролиту кров Христа Бог милостиво приймає їх, як Свій особливий скарб. Так ізраїльтяни увійшли до священного заповіту з Богом (Рукописи, т. 1, с. [114, 115]).ЗПІ 54.3