5 січня. Виявляйте дух прощення

“Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям їхніх переступів, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів” (Матв. 6:14, 15).ЗПІ 11.1

Наш Спаситель навчав Своїх учнів молитися: “І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим” (Матв. 6:12). Велике благословення можна отримати на певних умовах. Ми самі домовляємося про ці умови. Ми просимо, аби Божа милість виявлялася до нас тією ж мірою, якою ми виявляємо її до ближніх. Христос проголошує, що це правило, за яким Господь чинитиме з нами. “Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям їхніх переступів, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів”. Чудові умови! Проте як погано люди розуміють і виконують їх!ЗПІ 11.2

Одним із найпоширеніших гріхів, який призводить до найбільш згубних наслідків, є потурання духові непрощення. Скільки людей виношують у серці ворожнечу або помсту, а потім схиляють коліна перед Богом і просять простити їх, як і вони самі прощають! Безумовно, вони не розуміють справжнього значення та важливості цієї молитви, інакше навіть не наважилися б вимовити цих слів. Ми щодня і щогодини залежні від вибачної Божої милості. Як же можемо плекати злобу і неприязнь до таких самих грішників, як ми? Якби в повсякденному спілкуванні християни керувалися принципами цієї молитви, які благословенні зміни відбулися б у Церкві та світі! Це стало б найпереконливішим свідченням реальності біблійної релігії...ЗПІ 11.3

Апостол закликає нас: “Любов — нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, любіть один одного побратерськи, пошаною один одного випереджайте” (Римл. 12:9, 10). Павло бажає, щоб ми відрізняли чисту, безкорисну любов, народжену Духом Христа, від безглуздого обманливого удавання, яке заполонило світ. Ця низька підробка ввела в оману багатьох людей. Вона стирає межу між правдою і неправдою, погоджуючись із беззаконником, замість того щоб сумлінно вказати йому на його помилки. Така поведінка ніколи не буде плодом справжньої дружби. Дух, яким вона викликана, живе тільки в тілесному серці.ЗПІ 11.4

Християни, будучи завжди милосердні, співчутливі та незлопам'ятні, не стануть миритися з гріхом. Вони ненавидітимуть зло і шукатимуть добра, навіть якщо їм доведеться пожертвувати спілкуванням або дружбою з нечестивими. Дух Христа спонукає нас зненавидіти гріх, але при цьому ми будемо готові на будь-яку жертву заради спасіння грішника (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [170, 171]).ЗПІ 12.1