Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Історія викуплення

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    Визволений ангелом

    Цієї останньої ночі перед стратою зійшов посланий з Неба могутній ангел, щоб урятувати апостола. Масивні ворота, за якими знемагав Божий святий, відчиняються без допомоги людських рук; ангел Всевишнього заходить, і вони безшумно зачиняються за ним. Він заходить до камери, висіченій у суцільній скелі. Петро, прикутий з обох боків ланцюгами до міцних вартових, спить блаженним, мирним сном невинної людини, котра повністю покладається на Бога. Світло, яким оповитий ангел, освітлює в'язницю, але це не пробуджує апостола. Він спить здоровим, міцним сном, який відновлює сили і може бути в людини з чистим сумлінням.ІВ 253.2

    Петро прокидається тільки від дотику руки ангела, який говорить йому: “Швидко вставай!” Він бачить, що його камера, котра ніколи не була благословенна жодним промінчиком сонячного світла, осяяна небесним сяйвом, а перед ним стоїть ангел великої слави. Він механічно кориться повелінню ангела; встаючи, підіймає руки і бачить, що ланцюги поспадали з його зап'ясть. І знову чує голос ангела: “Підпережися і надінь своє взуття!”ІВ 253.3

    Знов-таки Петро механічно кориться, не відриваючи здивованих очей від свого небесного гостя й гадаючи, що це сон або видіння. Озброєні воїни залишаються нерухомими, ніби вирізьблені з мармуру, а ангел наказує: “Зодягнися у свій одяг і йди за мною!” Небесна істота прямує до дверей, а зазвичай говіркий Петро йде слідом, німий від подиву. Вони проходять повз нерухомих вартових, підходять до замкнених на важкі засуви дверей, що самі собою відчиняються й одразу ж зачиняються, у той час як вартові всередині і зовні залишаються нерухомими на своїх постах.ІВ 254.1

    Ангел і Петро доходять до других воріт, котрі також охороняються зсередини та ззовні і котрі відчиняються як і перші — без скрипу та скреготу петель і залізних засувів; вони виходять, а ворота безшумно зачиняються. Подібним чином вони проходять через треті ворота й опиняються нарешті на вулиці. Не було сказано жодного слова; не було чути навіть звуку кроків: оточений сліпучим світлом, ангел плавно рухається, а збентежений Петро, усе ще гадаючи, що бачить сон, прямує за своїм визволителем. Так вони минають вулицю за вулицею, і ангел, виконавши свою місію, несподівано зникає.ІВ 254.2

    Небесне світло згасло, і Петро опинився в непроглядній темряві. Поступово його очі звикають до неї, і він бачить, що стоїть один на безлюдній вулиці; нічна прохолода торкається його обличчя. Тепер апостол усвідомлює, що це був не сон і не видіння. Він вільний і знаходиться в знайомій частині міста: він упізнає це місце, де так часто бував і котре думав відвідати востаннє наступного дня дорогою до місця очікуваної страти. Петро намагався згадати події, що відбулися за ці кілька хвилин. Пригадав, як заснув, закутий поміж двома воїнами, роззутий і без верхнього одягу. Оглянувши себе, бачить, що він одягнутий і підперезаний.ІВ 254.3

    Його зап'ястя, опухлі від важких кайданів, тепер вільні, й апостол розуміє, що його звільнення — не обман, а блаженна реальність. Завтра вранці його мали вести на страту, проте ангел звільнив його з в'язниці та від смерті. “Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав Свого ангела і вирвав мене з рук Ірода та від усього, чого сподівався юдейський народ!”ІВ 255.1

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents