Відповідь на молитву

Апостол одразу ж попрямував до дому, де його брати зібралися для молитви і тієї хвилини ревно молилися за нього. “Як постукав він у ворота двору, вийшла служниця на ім'я Рода, щоб довідатися. Впізнавши голос Петра, з радості не відчинила дверей, а прибігла і повідомила, що Петро стоїть біля воріт. Вони їй сказали: Ти не при собі! Вона ж наполягала, що так воно є. А вони говорили: Це його ангел! Петро ж стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися. Давши їм знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь його вивів із в'язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам. І, вийшовши, він вирушив до іншого місця”.ІВ 255.2

Радість і хвала наповнили серця віруючих, котрі постилися й молилися, за те, що Бог почув і відповів на їхні молитви, визволивши Петра з рук Ірода. Уранці народ зібрався, аби подивитися на страту апостола. Ірод послав людей привести Петра з в'язниці під посиленою охороною озброєних вартових, щоб виключити можливість утечі, залякати всіх співчуваючих та продемонструвати свою силу. Вартові охороняли двері в'язниці, замки й засуви залишалися на місці, варта перебувала всередині, ланцюги були прикріплені до зап'ясть двох воїнів, однак в'язня не було.ІВ 255.3