Розділ 63. Тисячоліття

І знову моя увага була привернута до Землі. Нечестиві знищені, їхні мертві тіла лежать на її поверхні. Гнів Божий вилився на мешканців Землі у семи поразах, змушуючи їх кусати від болю язики та проклинати Бога. Лжепастирі стали об'єктами особливого гніву Єгови. Хоч вони стояли на ногах, їхні очі позападали в очних ямах, а язики — у роті. Після того як голосом Бога святі були звільнені, юрби нечестивих звернули свій гнів одне на одного. Земля, здавалося, була затоплена кров'ю, і мертві тіла вкривали її від краю до краю.ІВ 364.1

Земля була подібна до безлюдної пустелі. На її поверхні лежали руїни знищених землетрусом міст і сіл. Гори, зрушившись зі своїх місць, залишили великі провалля. Усюди на поверхні землі разом з вирваними з корінням великими деревами розкидані уламки кам'яний брил, викинутих морем або відірваних від скель. Таким буде житло сатани та його злих ангелів упродовж тисячі років. Тут він буде скутий і блукатиме туди й сюди зруйнованою поверхнею Землі, споглядаючи наслідки свого повстання проти Божого Закону. Тисячу років він зможе тішитися плодами спричиненого ним прокляття.ІВ 364.2

Обмежений тільки земним простором, він не матиме можливості досягти інших планет, щоб спокутувати й докучати безгрішним істотам. Упродовж цього часу сатана надзвичайно страждає. Від часу його гріхопадіння недобрі риси його характеру постійно вправлялися. Але тепер він позбавлений своєї сили та залишений роздумувати над тим, що учинив від часу свого гріхопадіння. Тремтячи від жаху, він дивиться в страшне майбутнє, коли йому доведеться постраждати за все вчинене зло та зазнати покарання за всі гріхи, до яких призвів людство.ІВ 365.1

Я чула переможні вигуки ангелів і викуплених святих, котрі звучали як десять тисяч музичних інструментів. Вони тріумфували, бо сатана вже не спокушуватиме і не докучатиме їм, а мешканці інших світів будуть звільнені від його присутності та спокушень.ІВ 365.2

Потім я бачила престоли, на яких сиділи Ісус та викуплені святі. Святі царювали як царі й священики Бога. Христос разом зі Своїм народом судив померлих нечестивих, порівнюючи їхні вчинки з Книгою Закону, Словом Божим та вирішуючи справу кожного відповідно до діл, які вони чинили, живучи в тілі. Потім вони визначили для нечестивих міру покарання, якої вони мали зазнати згідно з їхніми вчинками; вона записується навпроти їхніх імен у книзі смерті. Ісус і святі судили також сатану та його ангелів. Покарання сатани мало значно перевищувати покарання тих, які були ним зведені. Його страждання не можна буде навіть порівняти з їхніми стражданнями. Після того як усі зведені ним загинули, сатана ще багато довше жив і страждав.ІВ 365.3

Після закінчення суду над померлими нечестивими наприкінці тисячі років Ісус залишив Місто, і святі та почет ангельського воїнства вирушили за Ним. Ісус спустився на велику гору, котра, як тільки Його ноги торкнулися її, розділилася на дві частини і стала великою рівниною. Потім ми подивилися вгору і побачили велике красиве Місто з дванадцятьма підвалинами й дванадцятьма воротами — по три з кожного боку; біля кожних воріт був ангел. Ми вигукнули: “Місто! Велике Місто! Воно сходить від Бога з Неба!” Воно зійшло на Землю в усій своїй пишноті і сліпучій славі та розташувалося на великій рівнині, приготовленій для нього Ісусом.ІВ 365.4