Розділ 14. Діти Ізраїлю

За основу розділу взято Буття 37; 9; 48; Вихід 11:1-4.

Йосип слухався настанов свого батька і боявся Господа. До батькових праведних повчань він виявляв більший послух, ніж будь-хто з його братів. Він дорожив його настановами і цілим серцем любив коритися Богові. Його засмучувала недобра поведінка декого з братів, і він лагідно просив їх жити праведно й залишити свої нечестиві вчинки. Це тільки оздоблювало їх проти нього. Його ненависть до гріха була такою сильною, що він не міг дивитися, як його брати грішать проти Бога. Він говорив про це батькові, сподіваючись, що його авторитет зможе змінити їх. Від такого викриття їхніх гріхів брати сповнювалися люті проти нього. Вони бачили, як сильно їхній батько любить Йосипа, і заздрили йому. Ця заздрість переросла в ненависть і, врешті-решт, у злочин.ІВ 82.1

Божий ангел наставляв Йосипа у снах, які він простодушно розповідав братам. “А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму. І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його”.ІВ 82.2

“І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені. І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі? І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова”.ІВ 83.1