16 травня. Безмежна покірність

“І живу вже не я, а Христос проживає в мені А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина” (Гал. 2:20).ЦДБ 142.1

Бог не прийме нічого меншого за безмежну покірність. Байдужі грішні християни ніколи не ввійдуть на Небеса. Вони не знайшли б там щастя, адже нічого не знають про високі святі принципи, які управляють членами царської сім'ї.ЦДБ 142.2

Справжній християнин тримає вікна своєї душі відчиненими для небесного впливу. Він живе в спілкуванні з Христом, його воля узгоджується з волею Ісуса. Його високе бажання — ставати дедалі більш подібним до Христа...ЦДБ 142.3

Ми повинні ревно й невтомно намагатися досягти визначеного для нас Божого ідеалу. І це має стати для нас не тяжким обов'язком, а єдиним засобом здобуття справжнього щастя. Єдиний спосіб отримати мир і радість полягає в живому спілкуванні з Тим, Хто віддав за нас Своє життя, Хто помер, щоб ми могли жити, і Хто живе, щоб об'єднати Свою силу із зусиллями борців за перемогу.ЦДБ 142.4

Святість — це постійна згода з Богом. Невже ви не будете боротися за те, щоб стати такими, якими Христос прагне нас бачити, — християнами на ділі та в Істині, аби світ міг побачити у вашому житті відкриття спасенної сили Істини? Цей світ — наша підготовча школа. Доки ми тут, значить зустрічатимемо труднощі і випробування, а Божий ворог буде постійно намагатися зруйнувати нашу вірність. Але доки залишаємося вірними Тому, Хто віддав за нас Своє життя, ми в безпеці.ЦДБ 142.5

Христос обіймає Своїми руками увесь світ. Він помер на хресті, щоб знищити того, хто має державу смерті, та щоб узяти гріх кожної віруючої душі на Себе. Він закликає нас віддати себе на вівтар служіння в жертву живу і цілковиту. Нам необхідно повністю присвятити себе і все, що ми маємо, Богові.ЦДБ 142.6

У цій початковій земній школі нам належить засвоїти уроки, які приготують нас до вступу у вищу школу, де наша освіта продовжиться під безпосереднім керівництвом Христа. Там Він відкриє нам значення Свого Слова. Невже ми в ці недовгі дні випробування, які ще залишилися нам, не будемо поводитися так, як люди, котрі прагнуть до життя в Божому Царстві та до щасливої вічності? (Рев'ю енд Геральд, 16 травня 1907 р.).ЦДБ 142.7