28 травня. Присутність Христа

“Хто каже, що він перебуває у світлі, а ненавидить свого брата, той ще досі в темряві Хто любить свого брата, той перебуває у світлі й у ньому немає спокуси” (1 Івана 2:9, 10).ЦДБ 154.1

Минулої ночі я бачила у сні невелику групу людей, яка зібралася разом для проведення релігійного служіння. До кімнати увійшла людина і сіла в темному кутку, де мало привертала до себе увагу. На цьому служінні не відчувався дух свободи. Дух Господній був обмежений. Пастор церкви зробив кілька зауважень, здавалося, він намагався завдати комусь біль. Я побачила смуток на обличчі гостя. Стало очевидним, що в серцях людей, які називали себе віруючими, не було любові Ісуса, тому неминучим результатом стала відсутність духа Христового та велика потреба мати в думках і почуттях любов до Бога й одне до одного. Зібрані разом люди не підкріплювали одне одного.ЦДБ 154.2

Коли зустріч наблизилась до завершення, гість підвівся і голосом, сповненим смутку та сліз, сказав присутнім, що їхні душі й досвід надзвичайно потребують любові Ісуса, котра рясно наповнює кожне серце, в якому перебуває Христос. Кожне серце, оновлене Божим Духом, любитиме не тільки Бога, а й свого брата, і якщо цей брат припустився помилок, із ним потрібно поводитися за євангельською вказівкою. Кожен крок необхідно робити відповідно до настанов Слова Божого. “‘Ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, кожний пильнуючи за собою, щоб і самому не потрапити в спокусу’ (Гал. 6:1), — сказав гість. — Хіба ви не пам'ятаєте молитви Христа перед тим, як Він залишив учнів і переживав довгу болісну боротьбу в Гефсиманському саду, перед тим, як Його зрадили, мучили і розп'яли” (див. Івана 17:15-23)...ЦДБ 154.3

Будьте уважними до того, як ви поводитеся з викупленими кров'ю Христа. Звичайно, з'явиться необхідність у ясному, сумлінному осуді злих справ, але нехай людина, котра береться за цю справу, буде впевнена, що сама не залишилася без Христа через власні гріхи. Вона має бути духовною людиною, настановляючи грішника в дусі лагідності...ЦДБ 154.4

Дух і характер Христа виявляться в Божих обранцях через їхню святу мову, лагідність і бездоганну поведінку. Усі керовані Духом Божим є синами Божими (Рукопис 32, 28 травня 1887 р. Щоденник “Поїздка до Німеччини”).ЦДБ 154.5