17 червня. Будемо триматися міцніше

“Та Він сказав мені: ДОСИТЬ тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі! Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа” (2 Кор. 12:9).ЦДБ 174.1

Минулої ночі я мало спала. Я намагалася дивитися на Ісуса та віддати себе в руки Великого Лікаря. Він сказав: “Досить тобі Моєї благодаті” (2 Кор. 12:9). Благодать Христа спонукає людей говорити правдиві слова за будь-яких обставин. Страждання тіла — не виправдання для нехристоподібних учинків.ЦДБ 174.2

Протягом цих безсонних годин мої думки були зайняті темою перемоги. “Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, — як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі” (Об'явл. 3:21).ЦДБ 174.3

Деякі люди завжди виправдовують себе в тому, що чинять за порадами ворога. Вони вважають: оскільки перебувають у фізичній немочі, значить мають право говорити дратівливі слова і негідно поводитися. Невже Ісус не дав таким людям можливість перемагати спокусу? Невже вони повинні бути невдячними й озлобленими через випробування і скорботу? Невже проміння Христової праведності сяє недостатньо, щоб розсіяти сатанинську тінь?ЦДБ 174.4

Благодать Божа названа достатньою для подолання всіх бід і випробувань, з якими людям доводиться боротися. Хіба вона безсила перед тілесною неміччю? Чи Божественна благодать стоятиме осторонь, тоді як сатана починає нападати й утримує свою жертву у владі його нечестивих рис?ЦДБ 174.5

О, який дорогоцінний Ісус для душі, яка довіряється Йому! Однак багато людей ходять у темряві, бо покривають свою віру сатанинською тінню. Вони не зробили того, що могли зробити через благодать Ісуса. Вони не говорили про віру, надію й мужність. Ніколи ані на мить ми не повинні дозволити сатані думати, що його сила засмучувати і докучати могутніша, ніж сила Христа підтримувати та зміцнювати.ЦДБ 174.6

“Треба завжди молитися і не занепадати духом” (Луки 18:1). Кожна щира піднесена до Бога молитва супроводжується силою крові Христа. Якщо відповідь забариться, значить Бог бажає, щоб ми виявили святу відвагу в упованні на обіцяне слово Бога. Вірний Той, Хто обіцяв (Рукопис 19, 17 червня 1892 р.).ЦДБ 174.7