5 серпня. Зодягнені у праведність Христа

“І виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру” (Филп. 3:9).ЦДБ 224.1

Ісус, великий священик, котрий стоїть перед Божим ангелом у заплямованих одежах, представляє собою людей, духовне життя яких було недосконалим, хто був переможений спокусами сатани і не гідний Божого благовоління. Сьогодні люди стоять перед Богом у заплямованих одежах. Уся їхня праведність — як поплямована одежа (див. Ісаї 64:6). Сатана використовує проти них свою хитромудру силу обвинувачення, указуючи на їхні вади як на доказ їхньої слабкості. Він презирливо вказує на помилки тих, хто вважає себе Божими служителями. Він спокусив їх і тепер сам же просить дозволу знищити їх.ЦДБ 224.2

Однак вони довіряють Христу, і Христос не залишить їх. Він прийшов у цей світ, щоб узяти їхні гріхи і зарахувати їм Свою праведність. Він проголошує, що через віру в Його Ім'я вони можуть одержати прощення та характер, подібний до характеру Ісуса. Вони визнали перед Ним свої гріхи, попросили в Нього прощення, і Христос проголошує: оскільки вони дивляться на Нього і вірять у Нього, Він дасть їм силу стати Божими дітьми.ЦДБ 224.3

Їхній характер не досконалий, однак через те, що вони не покладалися на власні заслуги, не виправдовували своїх гріхів, а просили прощення в ім'я заслуг Христа, Господь приймає їх та обвинувачує сатану. Оскільки вони упокорили себе, визнаючи свої гріхи, Він відмовляється слухати ворожі обвинувачення. Він великодушно пробачив розкаяних і здійснюватиме через них справу Своєї викупної любові, якщо вони не перестануть вірити в Нього й довіряти Йому.ЦДБ 224.4

Люди, котрі з допомогою Божественної благодаті перемогли свої вади, повинні навчити інших перемагати, указуючи їм на джерело сили. Кожному наверненому дано перевагу допомогти оточуючим, які не мають радості у цьому світі. Вони також можуть зазнати Божественної радості. “А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім'я” (Івана 1:12). Вони можуть зайняти своє місце у світі як Божі носії світла (Лист 173, 5 серпня 1903 р. Моїм дорогим дітям).ЦДБ 224.5