15 серпня. Бог замістив

“Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю” (2 Кор. 5:21).ЦДБ 234.1

“Інших спасав, а Себе не може спасти!” (Марка 15:31). Саме через те, що Христос не забажав спасти Себе, грішник здобув надію на Божественні прощення і благовоління. Якби, виконуючи Свою місію зі спасіння грішника, Христос зазнав невдачі або розчарувався, тоді кожен син і кожна дочка Адама втратили б останню надію. Усе життя Христа було життям самозречення і самопожертвування, а причина, чому тепер так мало стійких християн, криється в тому, що багато хто потурає й догоджає своїм бажанням, замість того, щоб виявляти самозречення і самопожертвування.ЦДБ 234.2

О, як сильно прагнув Христос спасти загублених! Його тіло, розп'яте на хресті, не применшило Його Божественності, Його Божественної сили спасати завдяки принесенню цього тіла в жертву за всіх, хто прийме Його праведність. Помираючи на хресті, Він замістив грішника, переносячи вину з грішника на Себе, якщо грішник вірить у Нього як свого особистого Спасителя. Гріхи винного світу, образно представлені “червоними, немов багряниця”, були зараховані Божественному Поручителеві...ЦДБ 234.3

Божественна природа здійснювала Свою справу, у той час як людська страждала від ненависті і помсти людей, котрі ненавиділи Бога, тому що Христос назвав Себе Сином Божим. Тільки Він міг відгукнутися на прохання бідного стражденного розбійника. Тільки Він мав право поручитися за винуватого злочинця. Помираючий Викупитель бачив, що розбійник був значно менш винним, ніж ті, хто засудив Його на смерть, ніж священики, книжники й правителі, котрі взяли активну участь у тому, щоб віддати на смерть Сина Божого.ЦДБ 234.4

Яку віру мав розбійник, що помирав на хресті! Він прийняв Христа, коли здавалося цілком неможливим, щоб той був Сином Божим, Викупителем світу. У молитві бідного розбійника звучала нота, абсолютно відмінна від тих, які лунали з усіх боків; це була нота віри, і вона досягла Христа. Віра помираючої людини була найсолодшою музикою для слуху Христа. Переможна нота викуплення і спасіння звучала під час Його передсмертних мук. Бог був прославлений у Своєму Синові та через Нього (Рукопис 84a, 15 серпня 1897 р. Христос на хресті).ЦДБ 234.5