Боже Слово має бути нашим порадником, провадячи нас по життю. Сумлінно досліджені уроки Старого Завіту покажуть нам, як це може здійснитися. Христос, прихований у стовпі хмарному вдень і стовпі вогненному вночі, був Проводирем і Світлом для ізраїльтян у їхній мандрівці по пустелі. Це був досконалий Проводир.ЦДБ 253.3

За всіх обставин Бог намагався навчити їх слухатися Небесного Вождя та вірити в Його спасенну силу. Їхнє визволення з єгипетського рабства і перехід через Червоне море показали їм Його рятівну силу. Коли вони бунтували проти Нього, діючи всупереч Його волі, Бог карав їх. Коли вони впиралися у своєму заколоті і були сповнені рішучості прямувати власним шляхом, Бог посилав їм те, чого вони просили, показуючи: якщо Він щось утримував від них, це було зроблено для їхнього ж власного добра. Кожне покарання, яке спостигало їх після нарікання, свідчило цій численній громаді, що печаль і страждання завжди є результатом порушення Божих законів.ЦДБ 253.4

Історія Старого Завіту була написана для користі майбутніх поколінь. Уроки Нового Завіту також необхідні. Тут Христос знов постає як Наставник, Котрий веде Свій народ до пізнання небесної мудрості, до утвердження в праведності, яка сформує характер за Божественною подобою. Як старозавітні, так і новозавітні Писання навчають принципів послуху Божим Заповідям, бо це умова отримання життя, сумірного з життям Божим, адже через послух ми стаємо учасниками Божої природи, навчаючись уникати морального розтління, що у світі. Тому приписи Слова Божого слід вивчати, його Заповідям — коритися, його цінніші за золото принципи — втілювати в повсякденне життя (Лист 342, 2 вересня 1907 р. Працівникам Південної Каліфорнії).ЦДБ 253.5

1 вересня. Одержуйте, щоб віддавати

3 вересня. Наділені більшими перевагами, ніж ангели